Громадська рада: все про медицину

Минулого вівторка у актовому залі мерії відбулось чергове засідання Громадської ради при Лубенській міській раді. За цьогорічним планом роботи ГР, розглядалися питання про будні медицини міста  та про її подальше реформування.

Упродовж обговорення головної теми порядку денного виступали з роз’ясненнями очільники окремих медичних міських установ, які, у більшості, перейменовані на комунальні підприємства.

Із 24 членів ГР на засіданні були присутні 16. Проводила зібрання в. о. голови ГР, директор ЗШ № 1 Людмила Тютюнник. Основним питанням засідання було таке: «Про реформування медицини на місцевому рівні: нові можливості в отриманні якісних медичних послуг». Першим інформував присутніх начальник управління охорони здоров’я міськвиконкому Віктор Ківа. Ось що він розповів:

-Трансформація системи охорони здоров’я стосується кожного. Її мета – забезпечити всім громадянам України рівний доступ до якісних медичних послуг та перебудувати систему охорони здоров’я так, щоб у її центрі був пацієнт. Загальний обсяг витрат на охорону здоров’я в Україні – пацієнтів і держави разом – відповідає середньому показнику в багатьох країнах Європи.

Однак багато років медичне обслуговування залишалось безоплатним тільки на папері. Більшість українців «дякують» за лікування - сплачують в кишеню лікареві чи у вигляді так званого «благодійного внеску» (насправді – обов’язкового). Крім того, кошти, що є в системі, використовуються неефективно. Попри те, що українці роблять внесок на медицину щороку у розмірі близько 3 млрд. грн. через податки, 640 тисяч українських сімей зазнають фінансового краху внаслідок хвороби, оскільки мусять самостійно оплачувати дороговартісне лікування. Держава бере на себе чіткі зобов’язання щодо фінансування медичних послуг. Бюджет починають розподіляти за медичними послугами, необхідними пацієнтам, на рівних для всіх громадян умовах.

Пакет медичної допомоги, гарантований державою, визначатимуть, виходячи з пріоритетів охорони здоров’я в Україні, у обсязі можливостей державного фінансування. Державний гарантований пакет медичної допомоги (програма медичних гарантій) включатиме доволі широкий спектр амбулаторної та стаціонарної медичної допомоги, а також лікарських засобів. Вартість відповідних послуг буде повністю оплачена Національною службою здоров’я України (НСЗУ). Згідно із законом, ухваленим Верховною Радою, існуватиме перелік медичних послуг, що їх повністю оплачуватиме держава. Конкретний список буде формуватися щороку, виходячи з потреб населення в медичному обслуговуванні, пріоритетів державної політики у сфері охорони здоров’я та обсягу доступних коштів у Державному бюджеті.

Послуги екстреної, первинної, амбулаторної, госпітальної та паліативної допомоги будуть фінансовані державою в межах програми медичних гарантій. Самостійно пацієнтам доведеться сплачувати за такі послуги: неекстрена стоматологія, звернення до лікаря без направлення, естетична медицина тощо. Навесні 2018 року в рекордно короткі строки  була створена Національна служба здоров’я України — центральний орган виконавчої влади, який реалізує основний принцип медреформи «гроші йдуть за пацієнтом» — оплачує вартість реально наданих медичних послуг. Цей механізм оплати нарешті запрацював в Україні цього року, поступово заміняючи неефективну «совєцьку» модель оплати ліжко-місць.

Нацслужба здоров’я вже уклала (станом на жовтень 2019 року) договори з 2623 комунальними, приватними медзакладами і лікарями-ФОП, які надають первинну медичну допомогу. Вперше українці можуть вільно обирати лікаря у медзакладі, незалежно від форми власності, Нацслужба здоров’я на однакових умовах оплачує надання гарантованого пакету послуг первинної медичної допомоги всім закладам, які стали партнерами Служби. За перші чотири місяці роботи Нацслужба оплатила послуги за єдиним тарифом у цих медзакладах на 1,6 млрд. грн.

З початку 2019 року всі заклади надання первинної медичної допомоги перейшли на нову систему фінансування шляхом укладання договорів із НСЗУ. А з 2020 року вже заклади всіх рівнів медичної допомоги перейдуть на фінансування через Нацслужбу. На зміну командно-адміністративній моделі відносин має прийти контрактна. Це означає, що відносини регулюватимуться договорами про медичне обслуговування населення з чітко визначеними параметрами фінансування результату. В межах зазначених договорів, НСЗУ діятиме в інтересах пацієнтів (платників податків) як третя сторона-платник, а заклад охорони здоров’я або індивідуальний лікар приватної практики, виступатимуть як постачальники послуг. Реформа медицини вже почалася, але наостанок скажу лише таке: на сьогодні ми не знаємо вірного шляху, бо не знаємо куди ми йдемо…

Далі виступив заступник директора (головного лікаря) КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Павло Корнієнко. Він повідомив, що станом на 1 листопада в міській лікарні лікувалося більше 13 тис. хворих. За цей час прооперовано більше трьох тисяч пацієнтів, з яких біля трьохсот дітей. Якщо пологів в 2016 році було 517, то у цьому році – всього 300… Амбулаторно в поліклінічних відділеннях відвідало більше півмільйона пацієнтів. Проведено за 2019 рік 1млн. 400 тис. лабораторних обстежень, проведено УЗД (УЗІ) – 12 309, флюорографію пройшло 19 тисяч людей, зроблено більше двох тисяч фіброгастроскопій. За рік через стаціонарні відділення (кардіологію і неврологію) пролікувалося , відповідало, більше двохсот хворих на гострий інфаркт міокарду та більше сотні хворих на інсульти. Не вистачає коштів на ліки, а ще більше відчувається брак медичного персоналу, особливо лікарів. На сьогодні в лікарні 30 відсотків працюючих лікарів є пенсіонерами. На посаду лікаря, яка становить всього 4170 грн., ніхто не хоче йти працювати. Дякуючи міській владі (меру і депутатам) за кошти міського бюджету фінансуються дитячий басейн, що знаходиться у поліклінічному відділенні, і пральний цех, що розташований на території лікарні. Для всіх хворих лікування в медичному закладі безкоштовне, окрім медикаментів, які пацієнти і їх родичі закуповують за свої кошти в аптеках міста. Щодо найближчих планів по реформуванні медицини у місті, то з 1 квітня наступного року планується закриття приймального і фізіотерапевтичного відділень лікарні. На їх місці після капітального ремонту працюватиме, так зване, відділення екстреної та невідкладної медичної допомоги зі стаціонарними ліжками, сучасними апаратами МРТ, УЗД, кардіографами, рентгенівськими устаткуваннями, тобто всім необхідним для обстеження хворих, надання екстреної меддопомоги і подальшого їх лікування (як у великих містах). Для цього необхідно 56 млн. грн. Потрібно просити цих коштів з державного бюджету, а співфінансування з місцевого бюджету (1 млн. грн. вже заплановано). Незабаром, гадаємо, Лубни стануть центром медицини серед навколишніх сімох районів області. Та чи буде все вищезгадане у майбутньому – ніхто не знає. Як кажуть, «все розсудить час»… На сьогодні після статистичних даних, які відправляються до Національної служби здоров’я України, підприємство (лікарня) у цьому році вже заробило 22 млн. 322 тис. грн. і лубенські медики перевищили план закладу більше ніж на 1 млн. 600 тис. грн.! Наприклад, у сусідньому Хоролі на сьогодні є невиконання плану і, відповідно, там буде, мабуть, недофінансування лікарні з державного бюджету. Він відповів на запитання деяких членів ГР.

У своїй доповіді головний лікар КП «Комунальне некомерційне підприємство Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (ПМСД) Олена Пучка нагадала, що 1 квітня 2019 року програму «Доступні ліки» адмініструє НСЗУ. З цього часу рецепти за програмою лікарі виписують виключно в електронній системі охорони здоров’я. Відтепер не має значення де проживає пацієнт і де рецепт був виданий. Завдяки переходу програми реімбурсації «Доступні ліки» до НСЗУ пацієнти можуть отримувати ліки за рецептом у будь-якій аптеці в Україні, яка бере участь у програмі. Це розширює можливості лікарів первинної допомоги виписувати ліки за програмою для усіх пацієнтів, які підписали з ними декларації. Це стосується усіх лікарів первинної ланки, які працюють у медзакладах-партнерах НСЗУ: комунальних, приватних та лікарів-ФОП. Триває трансформація первинної ланки галузі охорони здоров’я. Наразі вже майже 77% населення Полтавщини (в Лубнах - 92%) уклали договори із сімейними лікарями і отримують необхідну допомогу саме у того лікаря, якому довіряють. Реформа медицини в Лубнах діє вже другий рік і з 2018 року ПМСД є медичним підприємством, де лікують хворих,проводять первинну і вторинну профілактику безкоштовно. В шести амбулаторіях міста ведуть прийом 38 лікарів ( сімейні і педіатри), яким допомагають 69 медичних сестер. Щоб проконсультуватися з лікарем потрібно лубенцям телефонувати  на № 74-040. При ПМСД діє цілодобово пункт невідкладної медичної допомоги, де за № телефону 71-117 можна отримати кваліфіковану консультацію чи лікування. На сьогоднішній день ПМСД повністю забезпечене необхідними вакцинами. Проводяться щеплення як дитячому так і дорослому населенню. В кожній амбулаторії за попередньої консультації сімейного лікаря чи педіатра з 8.00 до 15.00 можна провакцинуватись від таких грізних хвороб як дифтерія, правець та інші. Основна задача, яка стоїть перед сімейною медициною, за словами Олени Юріївни, це профілактична робота з населенням, навчання людей того,що свій час,сили,кошти потрібно вкладати не в хвороби, а у збереження здоров’я.

Далі виступила начальник фінансового управління міськвиконкому, депутат міської ради Тамара Романенко, яка повідомила присутніх за проект місцевого бюджету на 2020 рік. Вона зазначила, що формування показників видаткової частини бюджету місту здійснено  з урахуванням вимог Бюджетного та Податкового кодексів України, положень програми діяльності Кабінету Міністрів України,  проєкту Основних напрямів бюджетної політики, побудованих на принципах децентралізації фінансів та зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.З метою збалансування бюджету та виходячи із реальних  можливостей  ресурсної частини бюджету видаткова частина бюджету міста спрямована  тільки на вкрай нагальні потреби. При визначенні обсягу ресурсу місцевого бюджету на 2020 рік враховано: підвищення розміру прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки; зміни в ціновій політиці щодо енергоносіїв; розширення повноважень органів місцевого самоврядування; інші зміни до законодавства, що впливають на показники місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів. Всього видатки міського бюджету на 2020 рік з урахуванням трансфертів плануються в обсязі 313 545,5 тис. грн. Видаткова частина загального фонду передбачається  в сумі 278 140,8 тис. грн., спеціального  фонду – 35404,7 тис. грн. Дохідна частина прогнозу місцевого бюджету на 2020 рік  сформована з урахуванням вимог Бюджетного та Податкового кодексів України, положень програми діяльності Кабінету Міністрів України, Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки. Доходи бюджету на 2019 рік без урахування міжбюджетних трансфертів обраховано в сумі 252 793,7 тис.грн., у тому числі сума доходів: загального фонду – 244 389,0 тис.грн. і спеціального фонду – 8 404,7 тис. грн.  Показники доходів загального та спеціального фондів бюджету без урахування міжбюджетних трансфертів на 2020 рік порівняно з очікуваним виконанням 2019 року, збільшуються на 17 363,2 тис. грн., у тому числі по загальному фонду – збільшуються на 23 288,7 тис. грн. або на 10,5 % і спеціальному фонду – зменшуються на 5 925,5 тис. грн. на 41,3 %.

Цікавим та змістовним був виступ для присутніх головного лікаря Лубенської станції швидкої медичної допомоги (нині – Округ № 3) Юрія Палиги. Згідно Закону України  №5081 від 05.07.2012  р. «Про екстрену медичну допомогу» з 1 січня 2013 р. Лубенський округ №3 є структурним підрозділом КУ «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради. В структуру округу входить Станція екстреної медичної допомоги №3 м. Лубни та підстанції Пирятинського, Гребінківського, Оржицького, Чорнухинського, Семенівського та Хорольського районів, а також пункти тимчасового базування с. Лазірки та с. Оболонь. З 19 квітня 2019 року в Лубнах та Лубенському районі ввелися нові правила виклику екстреної медичної допомоги. Виклик приймає диспетчер у Полтаві та передає його найближчій до місця виклику бригаді на планшет. Це має пришвидшити роботу бригад, які виїжджають на виклики, втім, не слід забувати і про ті чинники, які можуть вповільнювати доступ швидкої до пацієнта: розбиті дороги, відсутність назв вулиць та нумерації будинків, вуличного освітлення в темну пору доби та інше. Викликати екстрену медичну допомогу можна безкоштовно та цілодобово через єдиний номер 103, незалежно від місця реєстрації та проживання. Дзвінки приймають диспетчери «Центру екстреної допомоги та медицини катастроф» – саме вони визначають, якої допомоги потребує пацієнт. За наказами МОЗ, диспетчери повинні швидко приймати рішення, а також консультувати присутніх біля хворого чи потерпілого про надання першої допомоги до прибуття бригади екстреної допомоги. При неможливості дозвонитися за номером «103», телефонуйте на номер: 05361-6-36-25 (диспетчер м. Лубни).Кількість виконаних викликів за 9 місяців 2019 року становила по округу 35 656, з яких по Лубенщині – 13 651. Всього на добу по округу на чергування заступає 17 санітарних автомобілів. Згідно штатного розпису в окрузі № 3 затверджено 183,75 посад, з них лікарів – 17,75, фельдшерів – 118,5. Цілодобово район обслуговує 4-5 виїзних бригад медичних працівників та санітарні автомобілі марок «Пежо», «Сітроен», «УАЗ», «ГАЗель». Бригади оснащені наступною апаратурою: дефібрилятори  «Bene Heart»,  монітори пацієнта, електрокардіографи «ЮКАРД-100»,  електрокардіографи SE-301, пульсоксиметри, глюкометри, тонометри та всім необхідним для надання екстреної медичної допомоги, крім портативного кисневого обладнання. На сьогодні на окрузі м. Лубни працює всього 11 лікарів і 39 фельдшерів, чого не вистачає щоб обслуговувати виклики по місту і району. В цілому ж, як запевнив Юрій Палига, позитивним у реформуванні саме екстреної медицини є те, що, наприклад, з’явилася у медзакладі нова сучасна апаратура для термінової медичної допомоги. Ще: якщо на виклик до серцевого тяжкохворого приїздить фельдершська бригада, то медик має змогу зняти кардіограму і відправити її результат до Полтави, де цілодобово чергує лікар-кардіолог, який відразу ж поставить діагноз і порекомендує подальші лікувальні дії для хворого пацієнта. Це все позитивне для реформи медицини у нас. Але, як відзначив Юрій Палига, є і явні недостатки і непорозуміння по реформуванні екстреної медичної допомоги. Наприклад, поступає виклик з Лубен на пер. вул. Короленка, де потрібно авто «швидкої» взимку лише всюдихідний УАЗ. А звідки диспетчер у Полтаві знає саме де знаходиться ця вулиця у нашому місті? Потрібно зазначити, що за останні 10 років жодного нового автомобіля «швидкої» не придбано. Коли служба «03» була міською, то щороку поступали на службу нові автомобілі. А тепер за остані роки обновлення автопарку відсутні. Як можуть імпортні автомобілі служби «103» «Сітроєн» і «Рено» без переднього ведучого моста взимку вчасно приїхати до хворого, який мешкає, наприклад, «горних» на вулицях та провулках Островського, чи Короленка, чи Достоєвського?! Та ще й заплановано прибуття на виїзд до хворого по місту – 10 хв. і по Лубенському району – за 20 хв. Як можливо за 10 хвилин, особливо взимку, доїхати по наших дорогах в Лубнах, наприклад, до вул. Круглицької (район «Автомаш»)?! Тобто потрібно спочатку навести лад на дорогах (вчасно заасфальтувати, розчистити сніг), почепити номери будинків, знести шлагбауми і т. д. Далі Юрій Палига зауважив, що на посади лікарів, фельдшерів і водіїв ніхто не хоче йти працювати за цю мізерну зарплатню. І тоді не буде з ким робити ці реформи. Представимо, що тендітна жінка-фельдшер (на службі «103» 70 % працює жінок) несе на виклик на 5 поверх 17-кілограмовий кислородний апарат, кардіограф і сумку з медикаментами… А назад з лікарем несуть ще хворого з інфарктом міокарда вагою 120 кг… Хто на таке піде?! А хіба це правильно таке: щоб замінити моторне масло у імпортному авто потрібно його переганяти щоразу з Лубен чи Пирятина аж до Полтави в сервісний центр по обслуговуванню іномарок «Сітроєн» і «Рено»?! Нині не вистачає необхідних медикаментів для надання екстреної меддопомоги. Щодо, так званої, «реформи медицини Супрун», то всі працівники екстреної служби чекають на 1 квітня наступного року, коли керівництво мінздрава повинно замінити лікарів і фельдшерів на, так звані, парамедики. Можливо, до того часу посадовці щось передумають і не будуть займати посади справжніх медичних працівників служби «103».

Члени ГР виступи головних лікарів прийняли до відома. Розповіді і думки медичних очільників потрібно донести до всіх мешканців міста. По завершенні роботи засідання ГР всі присутні вшанували хвилиною мовчання померлого колишнього члена ГР Юрія Кривця.


Юрій Климченко,

член Громадської ради

при Лубенській міській раді




Додати коментар


Захисний код
Оновити

Головна

НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Наші ЗМІ

Наші друзі

You are here: Головна

Наша адреса: вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська обл., Україна, 37500,  e-mail: mvk@lubnyrada.gov.ua