Статут територіальної громади міста Лубен

Статут територіальної громади міста Лубен

Лубенська міська рада, керуючись Консти­туцією України та Законом Украї­ни “Про місцеве самоврядування в Україні”, з метою закріплення основних засад здійснення місцевого само­вряду­вання в місті Лубни відповідно до його історич­них, культурних та соціально-економічних особли­востей, встановлення принципів, порядку та найбільш важливих процедур вирішення питань місцевого значення на території міста, з метою забезпечення законності і підконтрольності діяльності міської влади та її органів і посадових осіб міській громаді, окреслення основних напрямів перспективного розвитку тери­торіальної громади, забезпечення все­бічного та гармонійного розвитку осо­бистості на території міста, поєднання інтересів нинішнього та майбутніх по­колінь жителів міста, вислов­люючи волю територіальної громади, затверджує Статут територіальної громади міста Лубен (надалі – Статут).

Статут територіальної громади м. Лубен є основним нормативно-правовим актом територіальної громади і має вищу юридичну силу стосовно  усіх інших нормативно-правових актів органів і посадових осіб місцевого само­врядування.

 

Розділ І

Загальні положення

Стаття 1. Дата заснування, історія розвитку місцевого самоврядування та сучасний статус міста

Місто Лубни (сучасна назва згадується з 1618 року, старі назви Лубно (Лубен), у XVI ст. Лубні розташоване на р.Сулі, лівій притоці Дніпра, у лівобережній лісо-степовій зоні України, за 150 км від обласного центру м. Полтави, є самоврядною територіальною одини­цею – міським поселенням, у межах якого міська громада здійснює місцеве самоврядування, і яке має свою комунальну власність, свій місцевий бюджет та власні органи місцевого самоврядування.

Перші згадки про Лубни належать до 988 року і пов’язані з іменем великого князя Київського Володимира Святославовича. У 1591 році місто одержало Магдебурзьке право. З 1781 року – повітове місто Полтавської губернії. Протягом XVII – XX століть адміні­стративне управління містом мало риси самоврядування в різних формах органів, що обираються, (міська дума, магістрат, міська управа, міська рада, міськвиконком) та посадових осіб (міський голова, голова міської ради, голова міськвиконкому). З 1972 має статус міста обласного підпорядкування. Місто Лубни має свою символіку: герб, прапор, гімн.

Історичний герб, затверджений у 1782 році, має таке зображення: на щиті у блакитному полі – рука, яка держить золоту булаву.

Порядок використання символіки визначається Лубенською міською радою.

День міста відзначається щороку 17-18 вересня в день визволення міста від німецько-фашистських загарбників.

 

 

Стаття 2. Територія та адміністративно-територіальний устрій міста Лубни

Загальна площа міста становить 3055 га.

Адміністративними кордонами міста є міська лінія, визначена на основі генерального плану міста, розробленого Українським державним проектним інститутом «Укрмістобудпроект» у 1992 році, у межах якої здійснюється місцеве самоврядування.

Місто межує:

- із півночі, північного сходу та північного заходу – землі Калайдинцівської, Мгарської, Новаківської сільських рад;

- зі сходу – землі Войнихівської сільської ради;

- із півдня та південного сходу – землі Михнівської, Засульскої сільських рад;

- із заходу – землі Вищебулатецької сільської ради.

Зміна міської лінії здійснюється відповідно до Закону за поданням міської ради з обов’язковим урахуванням думки міської громади.

Міська лінія та будь-які її зміни, здійснені відповідно до Закону, відображаються в Генеральному плані міста.

Утворення на території міста територіальних одиниць (зон) зі спеціальним статусом (економічних, історико-заповідних, лісо-паркових тощо) здійснюється відповідно до Закону за поданням міської ради з урахуванням думки міської громади.

Приміською територією міста є територія, що прилягає до міської лінії з її зовнішнього боку, і яку складають землі, що задовольняють потреби міської громади та територіальних громад приміських поселень.

Стаття 3. Міська громада

Міську громаду в сукупності складають мешканці міста, тобто особи (громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства), які постійно проживають у межах, визначених адміністративними кордонами міста.

Членами територіальної громади міста вважаються усі жителі міста, які зареєстровані у відповідних органах як постійні мешканці міста.

Члени територіальної громади, які мають право голосу, досягли 18 років та являються громадянами України, мають право обирати органи і посадових осіб місцевого самоврядування, брати участь у міських референдумах, у зборах громадян за місцем проживання та користуються іншими, передбаченими Конституцією України, чинним законодавством і цим Статутом, правами.

Реєстрація постійних мешканців міста здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

 

 

Стаття 4.  Нагороди територіальної громади міста

Особам, які мають значні заслуги перед містом, внесли вагомий внесок у його соціально-економічний, культурний та духовний розвиток, за рішенням міської ради може бути присвоєно почесне громадянство міста.

Звання почесного громадянина міста присвоюється незалежно від громадянства особи та місця її проживання.

Підстава та порядок присвоєння почесного громадянства міста, статус його почесних громадян встановлюється Положенням про почесне громадянство міста, яке затверджується рішенням міської ради.

Міська рада може заснувати відзнаки, якими нагороджуються мешканці міста, інші громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають значні заслуги перед містом та внесли вагомий внесок у соціально-економічний, культурний та духовний розвиток міста.

Перелік відзнак, підстави і порядок нагородження, а також статус осіб, нагороджених ними, встановлюється Положенням про відзнаки міста, яке затверджується рішенням міської ради.

 

Розділ II

Правова основа Статуту, статус та компетенція територіальної громади. Участь мешканців міста в місцевому самоврядуванні

Стаття 5. Система актів місцевого самоврядування в місті Лубни

Дія Статуту поширюється на всю територію міста і на території, що знаходяться за межами міської лінії, але відповідно до Закону відчужені для міських потреб. Органи та посадові особи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти.

Систему актів місцевого самоврядування в місті складають:

- рішення, прийняті на місцевому референдумі шляхом прямого волевиявлення громадян;

- рішення міської ради нормативно-правового характеру;

- рішення виконавчого комітету міської ради нормативно-правового характеру;

- розпорядження міського голови;

- акти нормативно-правового характеру інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб;

- інші акти міської ради та її виконавчих органів;

Рішення, прийняті на місцевому референдумі, вводяться в дію в порядку, передбаченому чинним законодавством. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування в місті Лубни повинні видаватися на підставі положень, Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статуту територіальної громади та не суперечити їм.

Статут міста відповідає положенням Конституції України, Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншим законам України, указам Президента України і постановам Кабінету Міністрів України.

Правові акти органів місцевого самоврядування та його посадових осіб, які суперечать цьому Статуту, не підлягають застосуванню і виконанню.

Висновки про відповідність цих актів Статутові даються міським судом за зверненням міського голови.

Офіційне тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада. Рішення міської ради, в яких дається тлумачення цього Статуту, є обов’язковим для застосування і виконання в межах території міста.

Стаття 6. Правові засади побудови взаємовідносин між територіальною  громадою та державою

Взаємовідносини територіальної громади міста, її органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами виконавчої влади, діяльність яких поширюється на територію міста, базуються на засадах поєднання міських та загальнодержавних інтересів, співробітництва й взаємодопомоги, забезпечення здійснення завдань соціально-економічного та культурного розвитку міста, а також ефективної реалізації функцій виконавчої влади на території міста.

Територіальна громада міста, її органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади, а також несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

Стаття 7. Загальні права та обов’язки мешканців міста

Загальні права мешканців міста поширюються на всі сфери життєдіяльності, у тому числі на ті, що стосуються користування комунальними мережами та об’єктами, одержання послуг госпо­дарчого, соціального і культурного призначення, здійснення на території міста підприємницької, культурно-освітницької та іншої діяльності, передбаченої чинним законодавством. Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють реалізації цих прав жителями міста через координацію діяльності комунальних підприємств, установ та організацій, а також шляхом здійснення тарифного та фіскального регулювання в межах повноважень, наданих законом міській раді та її виконавчим органам.

Особи, що проживають або здійснюють виробничу та іншу діяльність на території міста, зобов’язані:

- додержуватися положень актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що містять вимоги загальнообов’язкового характеру;

- не завдавати територіальній громаді міста збитків матеріа­льного, екологічного та іншого характеру;

- сприяти збереженню культурно-історичного надбання міста;

- сприяти розвитку і зміцненню атмосфери співробітництва, громадянського миру та злагоди в місті;

- не порушувати правила спільного проживання, сприяти підтриманню громадського порядку на території міста;

- сприяти здійсненню заходів з благоустрою, озеленення, підтримання чистоти та екологічної рівноваги, що проводяться на території міста за ініціативою громадськості, органів місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення.

Стаття 8. Механізми вирішення територіальною громадою питань місцевого значення

8.1. До питань місцевого значення належать:

- вибори головної посадової особи територіальної громади міста (міського голови), депутатів міської ради;

- формування напрямів бюджетної політики місцевого самоврядування;

- розробка, затвердження та виконання місцевого бюджету;

- управління майном комунальної власності, визначення напрямів здійснення господарської діяльності підприємствами комунальної власності;

- визначення напрямів та запровадження механізмів надання послуг громадського призначення, що мають на меті організацію життєзабезпечення територіальної громади міста;

- врегулювання земельних відносин та охорона навколишнього середовища на території міста;

- формування та реалізація політики міського розвитку;

- організація охорони громадського порядку та благоустрою на території міста;

- інші питання, що належать згідно з законом до загальної компетенції міської ради та самоврядних повноважень її виконавчих органів.

8.2. Переважна більшість питань місцевого значення вирішує­ться територіальною громадою міста через діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування із застосуванням форм безпосередньої участі її членів у здійсненні місцевого самовря­дування, що визначені цим Статутом.

8.3. Питання місцевого значення можуть вирішуватися терито­ріальною громадою безпосередньо - шляхом проведення референдуму в порядку, передбаченому чинним законодавством та ст.12 цього Статуту.

Стаття 9. Права членів територіальної громади щодо безпосередньої участі в місцевому самоврядуванні

Члени територіальної громади міста мають невід’ємне право на безпосередню участь у здійсненні місцевого самоврядування за формами, передбаченими цим Статутом та чинним законодавством України.

Члени територіальної громади з правом голосу мають право обирати депутатів міської та обласної рад, міського голову, бути обраними депутатами відповідної ради, міським головою.

Члени територіальної громади з правом голосу можуть бути обраними або призначеними на будь-яку посаду в органах місцевого самоврядування, брати участь у місцевих референдумах та користуватися іншими правами щодо безпосередньої участі у здійсненні місцевого самоврядування за формами та в порядку, передбаченими законами України та цим Статутом.

Члени територіальної громади мають право ініціювати питання щодо припинення повноважень окремих депутатів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування в порядку та випадках, передбачених законом і положеннями цього Статуту.

Члени територіальної громади та будь-які інші особи мають право оскаржувати в судовому порядку рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Члени територіальної громади мають право захищати, у тому числі в судовому порядку, свої права щодо безпосередньої участі у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 10. Форми участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні

Члени територіальної громади міста здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні  безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Безпосередніми формами участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні є:

- місцевий референдум;

- місцеві вибори;

- загальні збори громадян за місцем проживання;

- громадські слухання;

- місцеві ініціативи;

- участь у роботі постійних комісій ради та їх виконавчих органів; обрання до складу виконавчого комітету міської ради;

- інші форми участі через діяльність міських територіальних організацій та осередків політичних партій, громадських організацій та релігійних громад у здійсненні місцевого самовря­дування відповідно до цього Статуту.

Стаття 11. Місцевий референдум

Місцевий референдум проводиться на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загального складу ради, або на вимогу однієї десятої частини членів територіальної громади, що мають право голосу.

Призначення та проведення референдуму здійснюється в порядку, установленому законодавством.

Рішення про призначення референдуму приймається простою більшістю голосів від загального складу ради.

Проект рішення, винесеного на референдум, вважається ухваленим, якщо за нього було подано більшість голосів тих членів територіальної громади, які взяли участь у референдумі, а також якщо в ньому взяли участь не менше половини громадян, що мають право голосу відповідно до чинного законодавства.

Рішення, прийняте референдумом, може бути зміненим або скасованим у порядку, визначеному законом.

Місцеві референдуми не можуть проводитися з питань, які згідно з законом не підлягають вирішенню референдумом.

Порядок ініціювання, призначення та проведення референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються Законом України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”.

Стаття 12. Місцеві вибори

Під час проведення місцевих виборів члени територіальної громади з правом голосу обирають міського голову, депутатів міської та обласної рад.

Кожному члену територіальної громади міста, який має право брати участь у виборах, гарантуються вільне волевиявлення та право обирати і бути обраним міським головою або депутатом міської чи обласної ради.

Стаття 13. Загальні збори громадян за місцем проживання

Загальні збори громадян за місцем проживання є однією з форм їх безпосередньої участі в місцевому самоврядуванні. Метою загальних зборів є участь у вирішенні питання місцевого значення в рамках окремого будинку, вулиці, мікрорайону тощо.

Загальні збори скликаються з ініціативи міського голови, органів місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення, депутатів, а також на вимогу більшості мешканців відповідного територіального утворення.

Час і місце проведення та порядок денний загальних зборів визначаються ініціаторами скликання.

За підсумками проведення зборів їх учасниками можуть прийматися рішення, що враховуються органами місцевого самовря­дування під час вирішення відповідних питань. Рішення загальних зборів можуть стосуватися наступних питань:

- створення органів самоорганізації населення;

- здійснення заходів та проведення робіт з благоустрою відповідного територіального утворення, залучення його жителів до виконання цих робіт на договірних або громадських засадах;

- збереження житлового фонду, духовної, історичної та культурної спадщини;

- надання допомоги соціально незахищеним членам територіа­льної громади;

- сприяння охороні громадського порядку та безпеки;

- інших питань місцевого значення.

У роботі загальних зборів мають право брати участь депутати міської ради.

Інформація про проведення загальних зборів оприлюднюється в порядку, визначеному розпорядженням міського голови, не пізніш як за п’ять днів до їх проведення.

Хід проведення загальних зборів протоколюється. До протоколу вносяться основні тези виступів, пропозиції учасників та результати голосування, прийняті рішення. Протокол підписується головуючим та секретарем, що визначаються зборами.

Рішення з питань, які вносяться на розгляд загальних зборів, приймаються простою більшістю голосів їх учасників.

У разі необхідності рішення загальних зборів вносяться на розгляд відповідних органів місцевого самоврядування міським головою або депутатами, що брали участь у загальних зборах.

Стаття 14. Розгляд звернень громадян

Органи та посадові особи місцевого самоврядування в обов’язковому порядку здійснюють розгляд індивідуальних або колективних звернень громадян, а також надають за результатами розгляду кваліфіковану та вичерпну офіційну відповідь.

Порядок та терміни розгляду звернень громадян визначаються законодавством України.

Жителі міста мають право особисто звертатися до органів місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення та до їх посадових осіб з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування. Порядок і терміни особистого прийому громадян в органах місцевого самоврядування визначаються їх керівниками та оприлюднюються.

 Стаття 15. Громадські слухання

Громадські слухання є однією з форм безпосередньої участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування. Метою громадських слухань є обговорення життєво важливих питань міста, контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

Громадські слухання ініціюються: міською радою, міським головою, виконавчим комітетом, постійною депутатською комісією, органом самоорганізації населення, об'єднаннями громадян, легалізованими на території міста, та ініціативною групою жителів міста.

Громадські слухання, ініціатором проведення яких виступає міська рада, міський голова чи виконавчий комітет ради, оголошуються безпосередньо шляхом видання розпорядження або прийняття відповідного рішення.

Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань від постійної депутатської комісії підписується всіма членами комісії із доданням витягу з протоколу засідання, у якому схвалюється така ініціатива.

Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань від інших суб’єктів ініціювання вноситься до міської ради на ім’я міського голови у вигляді письмового звернення, у якому зазначаються:

·         запропонований час та місце запланованих громадських слухань;

·         тема (проблема, питання), що пропонується до розгляду;

·         пропозиції щодо запрошення посадових осіб;

·         особа чи особи, уповноважені представляти ініціатора (ініціативна група) згідно з протоколом зборів (конференції).

Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань, подане ініціативною групою членів територіальної громади, повинно бути підписано всіма членами ініціативної групи із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові, домашньої адреси, серії та номера паспорта. Усі вони мають бути жителями відповідної частини міста. Крім того, до повідомлення додається протокол зборів жителів міста, яким підтверджується повноваження цієї ініціативної групи на представництво інтересів учасників зборів.

Громадські слухання з ініціативи жителів міста проводяться за наявності письмового звернення не менше як від п’ятисот дієздатних жителів міста, що досягли 18- річного віку.

Громадські слухання скликаються (проводяться) протягом 30 календарних днів з дня реєстрації в міській раді письмового звернення.

Громадські слухання скликаються міським головою або ініціативною групою. Підготовка громадських слухань здійснюється ініціатором.

Про час і місце проведення та питання, які виносяться на громадські слухання, жителі міста сповіщаються через засоби масової інформації, засновниками яких є органи місцевого самоврядування, не пізніше ніж за 10 днів до їх проведення.

На громадські слухання запрошуються посадові особи органів місцевого самоврядування, депутати міської ради, представники органів самоорганізації населення, міських осередків політичних партій та громадських організацій, керівники підприємств, установ та організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями, що обговорюються. На початку громадських слухань шляхом голосування затверджується регламент їх проведення та порядок денний.

Регламентом визначається час для звітів і доповідей, виступів, запитань і відповідей тощо. Регламент слухань має обов’язково передбачити доповіді представника ініціатора слухань, посадової особи місцевого самоврядування, виступи членів експертних груп і фахівців підприємств, установ і організацій, за напрямком діяльності яких проводяться слухання.

Загальний час громадських слухань установлюється Регламентом громадських слухань у кожному окремому випадку залежно від значущості теми громадських слухань. Не допускається розгляд на громадських слуханнях та прийняття рішень із питань, які не було внесено до порядку денного і про які не було повідомлено учасників громадських слухань відповідно до вимог цього Статуту.

На громадських слуханнях ведеться протокол, у якому зазначаються дата і місце проведення слухань, загальна кількість присутніх, питання, що обговорюються, короткий зміст та внесені пропозиції, що були висловлені в ході слухань, результати голосування, звернення та рекомендації учасників слухань. До протоколу додаються інформація або звіти осіб, запрошених на громадські слухання, запитання, звернення та пропозиції, що були оголошені на слуханнях або подані громадянами до головуючого і секретаря слухань під час їх проведення.

Громадські слухання проводяться на засадах добровільності, гласності, відкритості та свободи висловлювань.

Рішення громадських слухань розглядаються на черговому пленарному засіданні міської ради та оприлюднюються в засобах масової інформації, засновниками яких є органи місцевого самоврядування та на офіційному сайті міської ради.

Рішення органів місцевого самоврядування за результатами розгляду звернень та рекомендацій громадських слухань також підлягають обов’язковому оприлюдненню протягом 10 днів і передаються ініціаторам їх проведення.

Стаття 16. Місцева ініціатива

Члени територіальної громади міста можуть ініціювати в порядку місцевої ініціативи розгляд радою будь-якого питання, вирішення якого, відповідно до законодавства, належить до відання місцевого самоврядування. Місцева ініціатива передбачає можливість внесення жителями міста на розгляд ради проекту рішення з відповідного питання.

Розгляд питання, внесеного в порядку місцевої ініціативи, відбувається на відкритому пленарному засіданні ради за участю членів ініціативної групи.

Рішення органів місцевого самоврядування з питань, внесених у порядку місцевої ініціативи, підлягають оприлюдненню.

Стаття 17. Забезпечення прав мешканців на одержання інформації стосовно здійснення місцевого самоврядування та вирішення питань місцевого значення на території міста

Мешканці міста мають невід’ємне право на одержання достовірної, об’єктивної і вичерпної інформації стосовно здійснення місцевого самоврядування та вирішення питань місцевого значення на території міста, а також стосовно роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Права мешканців міста щодо одержання інформації з питань місцевого самоврядування забезпечуються шляхом оприлюднення її в загальноміських засобах масової інформації, а також через інші механізми, передбачені Законом України “Про інформацію” та Законом України “Про доступ до публічної інформації”.

Обов’язковому оприлюдненню підлягають інформація щодо результатів міських референдумів, міських виборів, рішення органів місцевого самоврядування міста нормативно-правового характеру, інші акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що підлягають оприлюдненню відповідно до вимог чинного законодавства та цього Статуту, інші акти місцевого самоврядування, що містять важливу інформацію з приводу вирішення питань місцевого значення.

Стаття 18. Захист інтересів територіальної громади

18.1. Додержання інтересів територіальної громади вважається головним принципом у процесі здійснення повноважень органами та посадовими особами місцевого самоврядування.

18.2. У разі виявлення фактів порушення прав та інтересів територіальної громади органи та посадові особи місцевого самоврядування негайно вживають заходів щодо скасування відповідних актів місцевого самоврядування або рішень керівників комунальних підприємств, закладів та організацій, а також звертаються до суду стосовно визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси жителів міста, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

 

Розділ IІІ

Повноваження та діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування в місті Лубни

Глава 1. Представницькі органи місцевого самоврядування в місті Лубни та їх повноваження

Стаття 19.  Статус, склад та повноваження міської ради

19.1. Лубенська міська рада є єдиним представницьким органом територіальної громади міста, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади функції і повноваження місцевого самовря­дування, визначені Конституцією та законами України.

19.2. Міська рада складається з її депутатів, що обираються жителями міста на місцевих виборах до складу ради та здійснюють свої повноваження в інтересах територіальної громади у відповідності до закону та цього Статуту.

19.3. Міська рада правочинна вирішувати будь-які питання, віднесені до її відання Конституцією та законами України. Міська рада відповідно до чинного законодавства визначає основні принципи, напрями та форми здійснення політики місцевого самоврядування з вирішення питань місцевого значення на території міста. Формування та реалізація цієї політики відбуваються на засадах законності та наступності.

19.4. Виключно в компетенції міської ради перебувають питання, що врегульовують порядок та процедури її внутрішньої діяльності, визначають структуру та загальну чисельність виконавчих органів ради, персональний та кількісний склад її виконкому; стосуються затвер­дження або внесення змін до бюджету місцевого самовря­дування, встановлення місцевих податків та зборів, а також визначення їх ставок; визначають умови та механізми управління майновими правами місцевого самоврядування, порядок управління об’єктами комуна­льної власності, а також інші питання, віднесені до виключної ком­петенції міської ради.

19.5. Рішення з питань місцевого значення, прийняті міською радою в межах повноважень, наданих їй законом та територіальною громадою, які носять нормативно-правовий характер, підлягають загальнообов’язковому виконанню на території міста.

Стаття 20. Організація роботи міської ради

Порядок роботи й процедури засідань міської ради та її комісій визначаються Регламентом, який затверджується більшістю депутатів від загального складу ради.

 

Стаття 21.  Комісії міської ради

З метою вивчення, попереднього розгляду та підготовки питань, що належать до відання представницького органу, а також з метою здійснення ефективного контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого комітету  міська рада обирає постійні комісії.

З метою здійснення контролю з конкретно визначених міською радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування, підготовки відповідної інформації або пропозицій міська рада може утворювати тимчасові контрольні комісії.

Члени постійних та тимчасових контрольних комісій обираються виключно з числа депутатів міської ради.

Міська рада визначає функції й завдання відповідної комісії та обирає її склад. У разі поділу депутатів ради на відповідні фракції та групи, процедура формування складу комісій передбачає застосування принципу обрання їх членів на основі пропорційного представництва.

Процедура обрання персонального складу постійних комісій відбувається шляхом розподілу місць у комісіях між окремими депутатами або окремими фракціями та групами після затвердження радою загальної кількості та чисельного складу комісій.

Розподіл посад голів постійних комісій здійснюється на підставі домовленостей, досягнутих між фракціями (групами) у раді. У разі відсутності поділу складу раду на фракції кандидатури голів постійних комісій вносяться для обрання радою після попереднього обговорення у відповідних комісіях.

У випадку передчасного вибуття голови або окремого члена постійної комісії рада обирає наступного голову (члена) комісії відповідно до пропозиції фракції або групи, до якої належав цей депутат.

У випадку ліквідації та обрання нових комісій або суттєвого розподілу повноважень між комісіями відбувається обрання їх членів та голів.

Організація роботи комісій відбувається відповідно до Положення про комісії та Регламенту міської ради, які затверджуються радою.

Засідання тимчасових контрольних комісій проводяться, як правило, у закритому режимі. Рішення стосовно відкритого режиму засідань приймаються більшістю депутатів від загального складу ради.

Рішення міської ради щодо утворення та персонального складу тимчасової контрольної комісії, а також остаточне рішення ради стосовно результатів її роботи оприлюднюються.

Міською радою встановлюється порядок залучення до роботи комісій сторонніх експертів та спеціалістів, режим доступу до відповідної інформації.

Стаття 22.  Права та обов’язки депутатів міської ради

Депутат міської ради має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються сесійним засіданням ради, або на засіданнях її комісій, до складу яких його обрано.

На виконання доручень виборців, міської ради або за власною ініціативою депутат має право вносити на розгляд міської ради або її окремих постійних комісій проекти відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

Депутат має право звернутися із запитом до виконавчих органів або окремих посадових осіб місцевого самоврядування, голови обласної державної адміністрації, керівників підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих або зареєстрованих на території міста, а також одержати офіційну відповідь на свій запит.

Депутат має право висловити на сесії ради або передати в письмовій формі головуючому пропозиції чи зауваження з будь-яких питань місцевого самоврядування, у тому числі з питань, що стосуються інтересів мешканців міста, а також одержати офіційну відповідь щодо результатів їхнього розгляду та вжитих заходів.

За винятком випадків, передбачених чинним законодавством, депутат має право ознайомитися з будь-якими офіційними документами, що надійшли або зберігаються в органах місцевого самоврядування, робити витяги та копіювати ці документи.

Кожен депутат, крім секретаря міської ради, входить до складу однієї з постійних комісій. Він зобов’язаний постійно брати участь у роботі сесій, засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Депутат міської ради не може розголошувати одержану в рамках здійснення депутатських повноважень інформацію таємного або конфіденційного характеру, якщо це встановлено вимогами чинного законодавства чи рішенням міської ради. Усі пояснення чи свідчення з конфіденційних питань у суді або позасудовому розгляді відбуваються згідно з вимогами чинного законодавства.

Кожен депутат міської ради зобов’язаний здійснювати особистий прийом виборців та інших громадян у порядку, установленому чинним законодавством та окремими рішеннями ради.

Кожен депутат зобов’язаний уважно ставитися до прохань та пропозицій, висловлених громадянами, а також здійснювати контроль за виконанням справ відповідно до наказів виборців.

За винятком осіб, обраних на посади, які віднесено до відповідних категорій службовців місцевого самоврядування, депутати міської ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

Припинення повноважень та притягнення до відповідальності депутата міської ради відбувається у відповідності з чинним законодавством.

Стаття 23.  Забезпечення виконання депутатських обо­в’язків

Здійснення депутатських повноважень передбачає збереження заробітної плати за основним місцем роботи.

За рішенням міської ради бюджетом місцевого самоврядування можуть передбачатися кошти, необхідні для реалізації пріоритетних для жителів кожного виборчого округу проектів та програм, перелік яких визначається відповідними депутатами. Депутат, обраний від відповідного виборчого округу, може особисто здійснювати контроль за ходом реалізації програми чи проекту та дотримання цільового характеру використання коштів.

Глава 2. Статус посадових осіб місцевого самоврядування в місті Лубни

Стаття 24. Класифікація посад в органах місцевого самоврядування

У залежності від функцій та повноважень кожного окремого органу місцевого самоврядування їх штатний розпис передбачає відповідні посади, класифікація яких встановлюється законом. Віднесення посад органів місцевого самоврядування міста до відповідних категорій здійснюється згідно з чинним законодавством відповідно до обсягів повноважень за посадою, а також процедур, за якими вони обіймаються.

Посади органів місцевого самоврядування поділяються на виборні посади та посади, які обіймаються в порядку призначення за процедурами, установленими чинним законодавством.

Виборні посади поділяються на посади, що обіймаються в порядку обрання територіальною громадою міста, міською радою, а також на посади, що обіймаються в порядку затвердження міською радою.

Стаття 25. Посадові особи місцевого самоврядування в м. Лубни

25.1. Посадовими особами місцевого самоврядування є особи, які працюють у представницьких і виконавчих органах місцевого самоврядування міста на постійній основі та обіймають відповідні посади в порядку та за процедурами, передбаченими чинним законодавством.

25.2. Головною посадовою особою територіальної громади міста, що обирається жителями  міста шляхом прямого волевиявлення, є міський голова.

25.3. Секретар міської ради є посадовою особою, що обирається на посаду міською радою з числа її депутатів за поданням міського голови.

25.4. Перший заступник і заступники міського голови (з питань діяльності виконавчих органів ради) та керуючий справами виконавчого комітету міської ради є посадовими особами місцевого само­врядування, що затверджуються на відповідні посади міською радою за поданням міського голови.

25.5. Посадовими особами місцевого самоврядування, що призначаються та звільняються з посади міським головою за процедурами, передбаченими чинним законодавством, є співробітники апарату ради, її виконавчого комітету, інших виконавчих органів (за винятком випадків, передбачених п. 25.4 цієї статті); керівники та заступники керівників виконавчих органів ради із статусом окремої юридичної особи.

25.6. Керівники структурних підрозділів виконкому, які згідно з рішенням ради є членами її виконавчого комітету за посадою, призначаються й звільняються з посади міським головою.

25.7. Працівники апарату виконавчих органів міської ради із статусом окремої юридичної особи та їх підрозділів (за винятком заступників керівників цих виконавчих органів), посади яких віднесено до відповідних категорій згідно з Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, можуть призначатися та звільнятися керівниками зазначених виконавчих органів у разі одержання ними відповідних повноважень від міського голови, а також за умов дотримання загальної процедури, передбаченої чинним законо­давством.

25.8. Статус посадових осіб місцевого самоврядування в м. Лубни визначається законом.

Стаття 26.  Процедура вступу на посаду новообраного міського голови

Повноваження особи, обраної міським головою, починаються з моменту офіційного оголошення перед депутатами міської ради підсумків виборів головної посадової особи територіальної громади м. Лубни.

Офіційне оголошення результатів виборів міського голови здійснюється головою міської виборчої комісії на урочистій частині першого пленарного засідання міської ради нового скликання.

Повноваження особи, обраної міським головою на дострокових виборах, починаються з моменту офіційного оголошення їх результатів на позачерговому урочистому засіданні ради, якщо з моменту її обрання до скликання чергової сесії залишається більше двох тижнів.

На урочисту частину пленарного засідання ради або на позачергове урочисте засідання ради, що відбуваються з метою здійснення процедури визнання повноважень новообраного міського голови, запрошуються представники політичних партій, засобів масової інформації, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.

Після завершення процедури офіційного оголошення результатів виборів міського голови, він складає у присутності депутатів та інших запрошених учасників засідання присягу наступного змісту:

«Я, (ім’я та прізвище), обраний міським головою шляхом прямого волевиявлення жителів міста, заступаючи на посаду головної посадової особи територіальної громади міста Лубни, урочисто присягаю їй на вірність. Протягом здійснення повноважень міського голови зобов’язуюсь докладати всіх зусиль справі відстоювання інтересів територіальної громади, забезпечення її всебічного та гармонійного розвитку. Зобов’язуюсь забезпечувати на території міста додержання норм чинного законодавства та принципів, порядку й процедур здійснення місцевого самоврядування, визначених Статутом територіальної громади міста; враховувати тривалу перспективу розвитку територіальної громади, а також контролювати сумлінне виконання волі жителів та наступність у прийнятті й реалізації рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування.”

Стаття 27.  Повноваження та відповідальність головної посадової особи територіальної громади

Міський голова забезпечує здійснення в межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади, делегованих державою, а також забезпечує додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади на території міста.

Міський голова:

- організує роботу міської ради та її виконавчого комітету, здійснює загальне керівництво поточною діяльністю апарату ради, виконавчого комітету й інших виконавчих органів ради;

- формує пропозиції щодо кількісного та персонального складу виконкому, структурної організації системи виконавчих органів міської ради, а також забезпечує розподіл повноважень між окремими виконавчими органами та посадовими особами місцевого само­врядування;

- підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

- несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень;

- забезпечує додержання процедур проходження служби в органах місцевого самоврядування міста, у тому числі що стосується призначення й звільнення з посад, а також забезпечення атестації посадових осіб місцевого самоврядування, які працюють в апаратах міської ради та її виконавчих органів;

- бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, установлених Законом України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

При здійсненні повноважень, наданих міському голові законом, цим Статутом та окремими рішеннями ради, він є відповідальним перед радою.

Щорічно міський голова зобов’язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради та перед територіальною громадою міста на відкритій зустрічі з громадянами.

Інші повноваження міського голови визначаються чинним законодавством України.

Стаття 28.  Дострокове припинення повноважень міського голови

 

Повноваження міського голови вважаються достроково припиненими в разі:

-          його звернення з особистою заявою до міської ради про складання ним повноважень голови;

-          припинення його громадянства;

-          набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

-          порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю);

-          визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

-          його смерті.

Повноваження міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження міського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням міської ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень міського голови визначається законом про місцеві референдуми.

Рішення про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень міського голови приймається міською радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

За наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна рада України може призначити позачергові вибори міського голови. Питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів міського голови може порушуватись перед Верховною Радою України міською радою.

Порядок проведення позачергових виборів міського голови визначається законом про вибори.

Повноваження міського голови припиняється достроково, а відповідна особа звільняється з посади:

-          з підстав, зазначених  у частині першій цієї статті, - з дня прийняття міською радою рішення, яким береться до відома зазначений факт;

-          з підстав, зазначених у частині другій цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або міською радою рішення про дострокове припинення повноважень;

-          у випадку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, - з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних виборах.

Стаття 29.  Процедура затвердження порядку забезпечення повноважень міського голови в разі їх дострокового при­пинення

У разі звільнення з посади міського голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження міського голови здійснює секретар міської ради. Секретар міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень міського голови і до початку повноважень нового міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону або на чергових місцевих виборах.

Стаття 30.  Секретар міської ради

 

Секретар міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар міської ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією міського голови.

Секретар міської  ради:

-          у випадку, передбаченому частиною першою ст.42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, здійснює повноваження міського голови;

-          скликає сесії міської ради, веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених частиною шостою ст.46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії міської ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

-          організовує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради;

-          забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням, забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення  радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

-          за дорученням міського голови координує діяльність постійних та інших комісій міської ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

-          сприяє депутатам міської ради у здійсненні їх повноважень;

-          організовує за дорученням міської ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

-          забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов’язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

-          вирішує за дорученням міського голови або міської ради питання, пов’язані з діяльністю ради та її органів.

  Секретар міської ради може за рішенням міської ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету міської ради.

  Повноваження секретаря міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням міської ради.

 

Стаття 31.  Перший заступник та заступники міського голови

Прийняття на посаду першого заступника та заступників з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється шляхом затвердження міською радою кандидатури, поданої на розгляд міським головою. Перший заступник та заступник з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюють свої повноваження відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради про розподіл повноважень та обов’язків,  Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Звільнення з посади першого заступника та заступників з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється за рішенням міської ради. 

Стаття 32. Керуючий справами виконавчого комітету міської ради

Керуючий справами виконавчого комітету міської ради призначається на посаду шляхом затвердження кандидатури міською радою за поданням міського голови.

Керуючий справами  виконкому міської ради здійснює свої повноваження відповідно до рішення виконавчого комітету  міської ради про розподіл повноважень та обов’язків, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. 

     Звільнення з посади керуючого справами виконавчого комітету міської ради здійснюється за рішенням міської ради. 

 

Глава 3. Виконавчий комітет та інші виконавчі органи міської ради

Стаття 33.  Статус виконавчого комітету та осіб, що входять до його складу

Виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет, який утворюється міською радою на строк її повноважень.

Кількісний склад виконавчого комітету визначається міською радою. Персональний склад виконавчого комітету міської ради затверджується радою за пропозицією міського голови.

Виконавчий комітет міської ради утворюється у складі відповідно міського голови, заступника (заступників) міського голови,  секретаря міської ради, керуючого справами виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

Очолює виконавчий комітет міської ради - міський голова.

Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів місцевого бюджету.

На осіб, які входять до складу виконавчого комітету міської ради і працюють на постійній основі, поширюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою, встановлені Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”. 

Виконавчий комітет міської ради є підзвітним і підконтрольним міській раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади –  також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

До складу виконавчого комітету міської ради не можуть входити депутати міської ради. 

Стаття 34.  Повноваження виконавчого комітету та інших виконавчих органів міської ради

      34.1 Виконавчий комітет міської ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені  Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів ради.

      Виконавчий комітет міської ради:

- попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

- координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

-  має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та міським головою в межах повноважень, наданих Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні.

34.2. Інші виконавчі органи утворюються міською радою для реалізації завдань місцевого самоврядування у сферах соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку, фінансів, бюджету і цін, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громад­ського харчування, транспорту і зв’язку, будівництва, освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, соціального захисту населення, у галузях зовнішньо-економічної діяльності та оборонної роботи, завдань щодо вирішення питань адміністративно-терито­ріального устрою, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, відзначення державними нагородами України.

34.3 Виконавчі органи міської ради, крім повноважень, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

 

 

Глава 4. Оприлюднення рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування

Стаття 35. Порядок оприлюднення рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування

Оприлюднення рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування відбувається шляхом публікації в засобах масової інформації тих актів,  відносно яких діють вимоги чинного законодавства України та цього Статуту щодо обов’язковості їх опублікування або вимоги щодо їх публікації.

Акти органів та посадових осіб місцевого самовря­дування повинні бути опублікованими протягом десяти днів з моменту їх прийняття.

Якщо оприлюднення рішення здійснюється в декілька етапів або потребує залучення декількох засобів масової інформації, воно вважається завершеним в останній день виходу офіційно замовленої публікації.

Стаття 36. Обмеження щодо оприлюднення актів місцевого самоврядування

Не підлягають оприлюдненню акти, протоколи та стенограми щодо ходу обговорення й інша інформація, якщо обговорення відбувалося в закритому режимі на підставі відомостей, що становлять відповідно до чинного законодавства України державну, комерційну таємницю, порушують права людини щодо нерозголошення питань особистого життя, а також стосуються інших конфіденційних питань.

Рішення щодо недоцільності оприлюднення відповідної інформації може прийматися також відповідно до окремих рішень представницьких органів місцевого самовря­дування.

 

Глава 5. Органи самоорганізації населення в м. Лубнах

Стаття 37. Органи самоорганізації населення та їх повно­важення

Органи самоорганізації населення є однією з форм участі членів територіальної громади у вирішенні окремих питань міського значення. Органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території міста, для вирішення завдань, передбачених Законом України «Про органи самоорганізації населення» та Положенням про відповідний орган самоорганізації населення.

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначаються Конституцією України, ЗУ «Про органи самоорганізації населення», ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», рішеннями міської ради, виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, цим Статутом, Положенням про органи самоорганізації населення та рішеннями загальних зборів (конференції) жителів, які їх обрали.

Органи самоорганізації населення створюються за територіальною ознакою. Територія, в межах якої діє орган самоорганізації населення, визначається міською радою і має відповідати території, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган.

За територіальною ознакою органи самоорганізації населення поділяються на будинкові, вуличні комітети, ради кварталів та мікрорайонів. Будинкові та вуличні комітети створюються виключно за рішенням зборів жителів відповідного будинку чи вулиці.

Основними завданнями органів самоорганізації населення є:

·         створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення;

·         сприяння жителям у задоволенні соціальних, культурних, побутових та інших потреб;

·         участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Дозвіл на утворення органу самоорганізації населення надає міська рада.

Обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території, досягли 18-річного віку та не обмежені судом у дієздатності.

З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до міської ради можуть звернутися збори (конференція) жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь (було представлено делегатами) не менше половини жителів відповідної території на момент проведення зборів, які мають право голосу.

На зборах (конференції) жителів за місцем проживання обирається також ініціативна група, члени якої будуть представляти інтереси жителів – учасників зборів (конференції) у міській раді.

Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників.

Ініціативна група подає до міської ради перелік документів, визначений законом:

·         заява про створення органу самоорганізації населення;

·         протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямків діяльності створюваного органу самоорганізації населення;

·         список учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії та номера паспорта та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів.

Питання про створення органу самоорганізації населення, винесене на розгляд міської ради, розглядається на найближчому засіданні міської ради за участю членів ініціативної групи. Рішення міської ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення доводиться до відома жителів через засоби масової інформації та повинно містити: назву органу самоорганізації населення, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територію, у межах якої має діяти орган самоорганізації населення.

Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання.

Керівний склад органу самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування.

Орган самоорганізації населення обирається у складі голови, секретаря, інших членів. Правовий статус та повноваження голови та секретаря органу самоорганізації населення визначається Положенням про орган самоорганізації населення.

Збори (конференція) жителів на підставі рішення міської ради про створення органу самоорганізації населення затверджують Положення про орган самоорганізації населення.

За рішенням міської ради витрати, пов'язані із підготовкою та проведенням виборів органів самоорганізації населення, проводяться за рахунок міського бюджету.

Здійснення органами самоорганізації наданих їм повноважень повинно відповідати інтересам територіа­льної громади міста в цілому та відбуватися в гармо­нійному взаємозв’язку з іншими заходами, пов’язаними із забезпеченням життєдіяльності та розвитку міста. Органи та посадові особи місцевого самоврядування надають всебічну підтримку органам самоорганізації населення в реалізації наданих їм повноважень, а також вживають заходів з координації діяльності цих органів.

Стаття 38. Відповідальність та підконтрольність органів самоорганізації населення

Органи самоорганізації населення зобов’язані виконувати рішення міської ради, її виконавчих органів, а також загальних зборів громадян, що ініціювали утворення відповідних органів самоорганізації.

Органи самоорганізації населення є підзвітними, підконтро­льними та відповідальними перед жителями, що ініціювали їх утворення, а в частині виконання повно­ва­жень, наданих їм органами місцевого самовряду­вання – підзвітні, відповідальні та підконтрольні раді, що надала дозвіл на їх утворення, та її виконавчому комітету.

Підстави та порядок дострокового припинення повно­важень органів самоорганізації населення визначаються Законом України «Про органи самоорганізації населення» та Положенням про органи самоорганізації населення.

 

Розділ ІV

Міська політика перспективного розвитку

Стаття 39. Стратегія діяльності органів місцевого само­врядування щодо забезпечення перспективного розвитку територіальної громади

З метою забезпечення сталого розвитку територіальної громади міста, діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування на засадах спадкоємності й наступності, а також досягнення високого ступеня гар­мо­нізації внутрішньо-міських процесів та їх інтеграції до пе­ретворень на національному рівні, органами місцевого самовря­дування формується та послідовно реалізується політика перспек­тивного розвитку.

Стратегічною метою реалізації міської політики перспективного розвитку вважається досягнення на території міста високих стандартів якості життя, всебічний та гармонійний розвиток особистості, а також реалізація прав людини відповідно до вимог Конституції України на території міста.

Діяльність органів місцевого самоврядування із забезпечення процесів перспективного розвитку зосеред­жується на наступних заходах:

- створення умов, найбільш сприятливих для фор­мування на території міста соціально-економічного сере­довища, здатного максимально задовольнити потреби реа­лізації потенціалу терито­ріальної громади в цілому та кожного окремого з її членів;

- розробка та запровадження механізмів пом’якшення впливу економічної кон’юнктури на головні аспекти перспективного розвитку міста;

- оперативне реагування на виникнення та ефективне подолання елементів соціальної кризи;

- обмірковане визначення та розподіл завдань і повноважень, збільшення потенціалу у вирішенні міських проблем шляхом застосування механізмів децентралізації процесів прийняття та реалізації рішень, всебічний розвиток місцевої ініціативи;

- забезпечення ефективної участі територіальної громади міста у процесах регіонального та державного планування;

- поступове пристосування до ринкових умов системи міського комунального господарства, реформу­вання його структури та запровадження сучасних меха­нізмів управління та розвитку об’єктів комунальної власності;

- запровадження сучасних механізмів фінансового менеджменту;

- застосування нових підходів у формуванні системи соціального захисту жителів міста;

- розширення обсягів залучення наукової інформації та консультативної допомоги з визначення напрямків розвитку територіальної громади;

- розробка та реалізація галузевих перспективних планів розвитку;

- розбудова на території міста сучасної ринкової інфраструктури та мережі інформаційних потоків;

- установлення тісних ділових та культурних сто­сунків з іншими територіальними громадами, зарубіж­ними муніципальними утворен­нями, використання досвіду партнерів та здійснення спільних проектів.

Стаття 40.  Планування перспективного розвитку терито­ріальної громади

40.1. Плануванням перспективного розвитку міста вважається здійснення комплексу заходів з дослідження стану та перспектив розвитку територіальної громади, визначення місцевих та глобальних факторів, що впливатимуть на загальноміські процеси розвитку, розробка окремих галузевих, фінансових і управлінських програм та їх інтеграція до загальноміської програми перспективного розвитку.

40.2. Загальноміська програма перспективного роз­витку містить такі складові:

- планування та забудова території міста;

- розвиток комунальної інфраструктури міста в умовах ринкової економіки;

- розвиток системи міських фінансів;

- розвиток закладів охорони здоров’я, освіти, куль­тури, фізичної культури і спорту та соціального призна­чення;

- розвиток організованого ринку нерухомості на території міста;

- розвиток системи соціального страхування на території міста;

- розвиток системи місцевих фіскальних інструментів;

- фінансове забезпечення реалізації проектів загальноміської програми перспективного розвитку через запровадження механізмів середньо- та довгострокового фінансового планування;

- розвиток підприємництва та створення системи запобігання банкрутству важливих для розвитку територіальної громади суб’єктів господарювання;

- покращення екологічного середовища, відновлення природно-екологічного балансу та розвиток системи громадського відпочинку на території міста;

- використання природно-ландшафтних, садово-паркових, геологічних та інших природоохоронних об’єктів у рамках розвитку індустрії туризму та відпочинку на території міста;

- запровадження новітніх інформаційних технологій у рамках розвитку нових форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування;

- забезпечення громадської безпеки та охорона право­порядку.

Складові програми перспективного розвитку вважа­ються основними напрямами політики перспек­тивного розвитку міста.

Стаття 41.  Планування та забудова міста

У рамках загальноміської програми перспективного розвитку визначається поетапна реалізація містобудівних заходів через формування принципів довгострокового планування сталого розвитку міста, а також визначення механізмів ефективної координації процесів землекористу­вання, приватного та громадського будівництва.

Принципи довгострокового планування сталого роз­витку міста та механізми ефективної координації процесів землекористування і будівництва визначаються міською радою.

Режим забудови та іншого використання земель на території міста визначається генеральним планом міста та правилами забудови, що затверджуються міською радою.

Правилами забудови визначаються порядок вирі­шення питань щодо розташування, надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття об’єктів в експлуатацію, а також здійснення контролю за містобу­дівною діяльністю.

Об’єкти природоохоронного та культурного значення, що перебувають у комунальній власності або передані в управління виконавчих органів міської ради, можуть використовуватися з метою одержання прибутку в інтересах територіальної громади, зокрема бути залученими до комерційної діяльності в рамках розвитку міської індустрії туризму та відпочинку. Режим викорис­тання цих об’єктів та корпоративні форми, за якими вони залучаються до комерційної діяльності, визначаються мі­сь­кою радою, якщо положеннями чинного законодавства не передбачено інакше.

Охорона та реставрація об’єктів, розташованих на те­ри­торії міста і визначених як пам’ятки природи, історії та культури, здійснюються відповідно до закону.

Заходи щодо визначення та перегляду вимог відносно об’єктів, які потребують захисту традиційного характеру історичного та культурного середовища, відбуваються від­по­відно до порядку, який встановлюється органами місцевого самоврядування.

У рамках загальноміської програми перспективного розвитку також визначається поетапне здійснення заходів з удосконалення архітектурно-просторових рішень забу­дови та її послідовної регенерації.

Міською радою затверджується програма здійснення середньо- та довгострокових заходів з поетапного впро­вад­ження ринкових форм житлового будівництва та модернізації житлового фонду, застосу­вання прогресив­них архітектурно-планувальних, конструктивних та інже­нерних рішень у процесі проектування житлових будин­ків. Зазначена програма вважається невід’ємною скла­довою загальноміської програми перспективного розвитку.

Стаття 42.  Розвиток системи місцевих фіскальних інстру­ментів

Міська рада здійснює безпосередній вплив на процеси розвитку соціально-економічного розвитку на території міста шляхом реалізації відповідної фіскальної політики місцевого само­врядування, зміст якої визначається встановленням згідно з чинним законодавством місцевих податків та зборів, розмірів їх ставок, а також надання пільг зі сплати податків і зборів для окремих сфер та суб’єктів підприємницької діяльності.

Мета фіскальної політики місцевого самоврядування полягає у створенні сприятливих умов для підприєм­ницької та іншої діяльності у сферах, що визначаються міською радою як пріоритетні та суспільно значимі в рамках комплексного розвитку територіальної громади, а також у формуванні передумов для одержання в кінце­вому підсумку обсягів податкових та неподаткових над­ходжень, що дозволятимуть у достатній мірі фінансувати як поточні завдання місцевого самоврядування, так і за­ходи, визначені загальноміською програмою перспектив­ного розвитку.

У процесі розробки довгострокових заходів з реалізації загальноміської програми перспективного розвитку та здійснення розрахунків з їх фінансування виконавчі органи розробляють та вносять на розгляд міської ради пропозиції щодо реалізації відповідних фіскальних заходів, сприятливих для формування ефективних та надійних джерел власних надходжень місцевого самоврядування, а також щодо запровадження відповідно до чинного законодавства фіскальних інструментів, здатних зберігати стабільність у разі зміни економічної кон’юнктури.

Міська рада приймає відповідні фіскальні рішення в процесі розгляду бюджету, обговорення та затвердження програм фінансування заходів наступних бюджетних періодів.

Стаття 43.  Розвиток підприємництва та створення системи запобігання банкрутству важливих для розвитку міської територіальної громади суб’єктів господарювання

У межах повноважень, визначених законом, органи місцевого самоврядування сприяють розвиткові підприєм­ництва на території міста, підтримують з підприємцями ділові та партнерські стосунки, що базуються на дого­вір­ній, податковій та майновій основах, а також спільному уявленні щодо перспектив загального розвитку міста, утворення на території міста атмосфери ділового спів­ро­бітництва, соціальної справедливості, комплексного роз­витку особистості та сприятливого інвестиційного клімату.

У рамках окремих або комплексних програм розвитку підприєм­ництва на території міста, що затверджуються міською радою, органами місцевого самоврядування можуть плануватися кошти бюджету місцевого само­врядування на підтримку відповідних процесів, заходи, спрямовані на залучення коштів іноземних держав, міжнародних установ, державних та регіональних фондів з розвитку підприємництва, прийматися рішення щодо виділення земельних ділянок та надання приміщень, відкриття інформаційно-консультативних центрів для пред­ставників малого бізнесу тощо.

При виконавчому комітеті ради може утворюватися громадська рада з питань підприємництва, що погоджу­ватиме питання, пов’язані з поточною діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності та перспективами загального розвитку підприємництва на території міста.

У разі необхідності виконавчими органами розроб­ляються заходи із запобігання банкрутству підприємств, що мають важливе значення для перспективного розвитку міста. Зазначені заходи базуються на механізмах, визначених статтею 52 цього Статуту.

Стаття 44. Забезпечення природно-екологічного балансу на території міста

Вирішення проблеми екологічного забруднення та досягнення природно-екологічного балансу на території міста, переобтяженого екологічно шкідливими промисло­вими підприємствами, вважається пріоритетним завдан­ням у діяльності органів та посадових осіб місцевого само­вря­дування в місті на тривалу перспективу.

У процесі планування перспективного розвитку орга­ни місцевого самоврядування передбачають здійснення заходів, спрямованих на:

- збереження та відведення нових ділянок для зеле­них насаджень;

- створення в центральній частині міста зон для виключного руху пішоходів та транспортних засобів, що не несуть екологічного навантаження;

- установлення відповідного режиму руху транспорт­них засобів у місцях масового відпочинку та розваг жи­телів, зокрема у вихідні дні;

- відведення ділянок для переробки і нейтралізації відходів та фільтратів, потужностей з компостування, проведення рекультивації тощо;

- перепланування міських доріг, зменшення інтен­сивності дорожнього руху та підвищення його безпеки; винесення руху вантажних автомобілів за межі міста, зокрема його центральної та густона­селених частин;

- розробку комплексу заходів зі зменшення рівня забруднення підприємствами повітря;

- здійснення регулярного контролю екологічної ситуа­ції та налагодження системи оперативного та об’єктивного інформування органів місцевого самоврядування та населення міста;

- запровадження системи екологічного страхування екологічно небезпечних підприємств.

Будівництво чи розміщення об’єктів інфраструктури підвищеного екологічного ризику або таких, що мають екологічно небезпечний вплив на навколишнє середовище, здійснюється за рішенням міської ради після громадських слухань.

Стаття 45. Розвиток нових форм участі у здійсненні місцевого самоврядування через сучасні інформаційні технології

У процесі реалізації загальноміської програми перс­пективного розвитку органами місцевого самовряду­вання передбачаються заходи зі зміцнення матеріально-технічної бази, що дозволяє забезпечити розвиток нових форм участі членів територіальної громади міста у здійсненні місцевого самоврядування через застосування сучасних інформаційних технологій.

Нові форми участі у здійсненні місцевого самовряду­вання на території міста можуть ініціюватися членами територіальної громади міста або визначатися органами місцевого самоврядування відповідно до тенденцій розвитку новітніх інформаційних технологій. Зокрема, це може стосуватися наступного:

- налагодження регулярного спілкування посадових осіб місцевого самоврядування з жителями міста через визначення годин та абонентської лінії телефонного зв’язку;

- запровадження регулярного розміщення інформації з питань місцевого самоврядування на сайтах органів міс­цевого самовря­дування;

- організація телемостів для безпосереднього спілкування жителів міста з посадовими особами міс­цевого самоврядування, зокрема під час проведення громадських слухань;

- участь посадових осіб місцевого самоврядування в програмах та передачах місцевих засобів масової ін­формації із застосуванням сучасних технологій здійснення паралельного опитування, відповідей на одержані запи­тання та діалогу в прямому ефірі.

Стаття 46.  Забезпечення громадського спокою, безпеки та охорони правопорядку

З метою забезпечення належного рівня підтримки громадського спокою, безпеки та охорони правопорядку в місті та підвищення ефективності запобігання право­порушенням на його території міська рада може прийняти рішення стосовно створення у структурі виконавчих органів ради муніципальної міліції, що утримуватиметься за рахунок кош­тів міського бюджету.

Не рідше одного разу на рік міська рада зобов’язана заслухати керівника муніципальної міліції стосовно охорони громадського порядку на території міста та здійснити оцінку її ефективності. У разі визнання діяльності муніципальної міліції за результатами заслуховування незадовільною міська рада здійснює відповідні кадрові зміни у керівному складі муніципальної міліції.

Міська рада також заслуховує інформацію прокурора та керівників органів внутрішніх справ про стан законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності правоохоронних органів на відповідній території.

Стаття 47. Міжнародна діяльність

У процесі здійснення органами місцевого самовря­дування міжнародної діяльності вважаються пріори­тетними такі напрями, що забезпечують участь міста в русі історичних міст та міст-побратимів, у включенні міста до міжнародної мережі та маршрутів туристичної діяль­ності, у діяльності міжнародних організацій і фондів з підтримки історичної та культурної спадщини, а також за­лученні інвестицій до розвитку галузей, визначених загальноміською програмою перспек­тивного розвитку.

 

Р О З Д І Л  V

Матеріальне та фінансове забезпечення процесів здійс­­нення місцевого самоврядування на території міста

 

Глава 1. Фінансова діяльність органів місцевого са­моврядування

Стаття 48. Фінанси в системі самоврядування міста

48.1. Фінанси міста складаються з:

- коштів місцевого бюджету;

- коштів позабюджетних і цільових фондів;

- коштів міської ради та її виконавчого комітету;

- фінансово-кредитних ресурсів;

- страхових ресурсів;

- коштів підприємств, організацій та установ, що перебувають у комунальній власності міста;

- коштів валютних фондів;

- відповідної частини коштів підприємств, орга­нізацій та установ, створених за пайовою участю органів місцевого само­врядування;

- коштів, отриманих від проведення міських лотерей;

- коштів, отриманих від приватизації комунального майна міста;

- коштів органів територіального громадського само­врядування міста;

- інших фінансових ресурсів, переданих місту.

48.2. Місто має право отримувати плату за корис­тування землею, лісами, іншими природними ресурсами від природокористувачів, розмір якої встановлюється міською радою в межах, визначених законом.

Місто має право на отримання відшкодувань за екологічні збитки, заподіяні на території міста підприєм­ствами, організаціями та установами незалежно від їх форми власності.

Місто має право отримувати плату за користування комунальними та санітарними мережами міста, розмір якої встановлюється міською радою.

Місто може об’єднувати на договірних засадах свої фінансові ресурси з фінансовими ресурсами інших тери­торіальних громад та з державними фінансовими ресур­сами з метою спільного фінансування міста.

Стаття 49. Матеріальні і фінансові основи міс­цевого самоврядування

Матеріальною і фінансовою основою місцевого само­врядування згідно з Конституцією України є рухоме і нерухоме майно, доходи міського бюджету, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності міської громади.

Матеріальні та фінансові ресурси, що перебувають у комунальній власності міста, є надбанням міської гро­мади і їх недоторканність захищається законом.

Стаття 50. Комунальна власність міста

Відповідно до Конституції України територіальна громада міста має комунальну власність, якою володіє, користується та розпоряджається. Підставою для набуття права комунальної власності є передача територіальній громаді майна, а також майнових прав безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, створення або придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Матеріальні і фінансові ресурси, що перебувають у комунальній власності міста, є надбанням територіальної громади. Їх недоторканність захищається законом.

До комунальної власності міста вхо­дить:

- рухоме і нерухоме майно, зареєстроване у визначеному законом порядку, як власність територіальної громади міста;

- земельні ділянки, природні об’єкти і ресурси;

- комунальні підприємства міста;

- банки, страхові товариства, пенсійні фонди, до­вірчі товариства та інші заклади і установи, що нале­жать місту;

- частка в майні суб’єктів підприємницької діяльності;

- комунальний житловий фонд міста і нежитлові при­міщення;

- кошти бюджету міста, позабюджетні, валютні кошти та депозити міста (органів місцевого самовряду­ван­ня) у банківських установах, цінні папери, інші передбачені законом фінансові ресурси;

- нерухоме майно, що передається до комуна­льної власності міста за рішенням суду;

- інше рухоме і нерухоме майно, визначене Законом.

Перелік об’єктів комунальної власності міста визна­чається рішенням міської ради на підставі якого створюється реєстр комунальної власності територіальної громади міста.

Суб'єктом права комунальної власності міста є територіальна громада міста, яка здійснює його безпосередньо шляхом міського референдуму та через відповідні органи місцевого самоврядування.

Міська рада та її виконавчий комітет здійснюють щодо об’єктів комунальної власності міста всі майнові операції, які не протирічать діючому законодавству України та положенням цього Статуту.

Рішенням міської ради визначається перелік об’єктів комунального майна, які не підлягають відчуженню.

Рішення про виключення об’єкта з переліку об’єктів комунального майна, яке не підлягає відчуженню, приймається міською радою, якщо за нього проголосувало не менше 2/3 від загальної кількості депутатів шляхом поіменного голосування.

Стаття 51. Управління об’єктами комунальної власності міста

Оперативне управління об’єктами комунальної власності міста здійснює управління з питань комунального майна та земельних відносин виконавчого комітету Лубенської міської ради  або інша визначена міською радою юридична особа , на яку покладаються такі функції:

- облік об’єктів комунального майна міста;

- підготовка пропозицій щодо передачі та прийняття об’єктів комунальної власності міста на розгляд сесії міської ради;

- укладання договорів оренди майна та земельних ділянок,

- утримання об’єктів комунальної власності міста;

- реалізація затвердженої рішенням міської ради програми реалізації комунального майна міста;

- продаж об’єктів нежитлових приміщень;

- продаж земельних ділянок;

- створення та ведення відкритого реєстру комунального майна міста.

Стаття 52.  Запобігання банкрутству суб’єктів комунальної власності

Виконавчий орган міської ради зобов’язаний:

- регулярно відслідковувати фінансовий стан підприємств та суб’єктів господарської діяльності, у статут­ному фонді яких територіальній громаді належить майнова частка;

- своєчасно реагувати на погіршення фінансового стану підприємств, появу ознак їх неплатоспроможності, здійснювати відповідний аналіз та виявляти причини, а також вживати заходів з їх усунення;

- сприяти своєчасному проведенню переговорів та укладенню відповідних угод з кредиторами;

- брати активну участь у процесах, пов’язаних з про­цедурою банкрутства, санації та реструктуризації уні­тар­них комунальних підприємств, підприємств з майно­вою часткою територіальної громади;

- здійснювати аналіз щодо обсягів застави майна комунальних підприємств та визначати їх граничну межу.

Стаття 53. Фінанси комунальних підприємств

Фінанси підприємств, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, є складовою час­ти­ною фінансової системи місцевого самоврядування.

Комунальні підприємства мають самостійні фінансові баланси, їх рахунки не можуть об’єднуватися з бюджет­ни­ми рахунками органів місцевого самоврядування.

До фінансової системи територіальної громади міста вхо­дять також дочірні підприємства, засновані суб’єктами господарювання, що перебувають у комунальній влас­ності територіальної громади міста.

Фінанси підприємств комунальної власності не мо­жуть вилучатися до бюджету місцевого самоврядування. Зазначене не стосується випадків, якщо надходження кош­тів до бюджету місцевого самоврядування відбуває­ть­ся відповідно до рішення міської ради щодо розподілу при­бутків від їх господарської діяльності, відчуження окре­мого майна, що перебувало на балансі відповідного під­приєм­ства, а також відповідно до рішення органу управ­ління суб’єкта господарювання щодо сплати дивідендів за результатами госпо­дарської діяльності.

Процеси планування фінансової діяльності суб’єктів комуна­льної власності координуються виконавчими орга­нами ради в інтересах територіальної громади міста, зокре­ма з врахуванням поточних та перспективних завдань її розвитку.

 

Стаття 54.  Планування фінансових ресурсів

З метою раціонального вирішення питань, які належать до відання місцевого самоврядування, та закладення чітких орієнтирів перспективної діяльності органи місце­вого самоврядування запроваджують систему фінансо­вого планування, що передбачає визначення основних фінансових показників розвитку міста протягом не менш як чотирьох наступних років.

Основою для планування фінансових ресурсів вва­жається інвестиційна програма, що розробляється вико­нав­чими органами ради. Фінансова та інвестиційна про­грами щорічно коригуються у відповід­ності до макро­еконо­мічних умов, соціально-економічної ситуації на території міс­та та нагальних потреб розвитку територіальної громади міста.

Фінансове планування відбувається на засадах:

- виявлення визначальних факторів перспективного розвитку та раціонального обмеження завдань;

- обґрунтування рішень та програм, що вимагають планування відповідних видатків.

Стаття 55.  Запозичення міської ради

Запозичення міської ради вважаються важливим інструментом з формування інвестиційних коштів, що спрямовуються на зведення та реконструкцію об’єктів комунальної інфраструктури міста.

Запозичення міської ради оформлюються в цінні папери, емісія яких реєструється державними органами в порядку, установленому законом.

Емісію цінних паперів за запозиченнями здійснює міська рада, яка визначає формати економічного обґрунтування та планування емісії, умови здійснення передплати на цінні папери, а також обсяги та порядок їх обігу на біржовому ринку.

Міська рада затверджує Положення про тендерну раду з питань розміщення цінних паперів запозичення, а також регламентує процеси обрання відповідних радників.

Випуск цінних паперів за запозиченнями базується на наступних засадах:

- на створенні системи надійних гарантій щодо повернення запозичень;

- на орієнтації на випуск довгострокових боргових зобов’язань;

- на диверсифікації розміщення цінних паперів;

- на цільовому спрямуванні залучених коштів у реалізацію затверджених міською радою інвестиційних проектів, що мають відповідне технічне обґрунтування та терміни самоокупності або визначені джерела відшкодування коштів;

- на встановленні граничного обсягу емісії цінних паперів;

- на прозорості та налагодженні ефективного контролю за розробкою планів випуску, використанням залучених коштів, а також діяльності відповідних робочих органів з обрання та координації діяльності радників з розміщення облігацій міської позики.

Міська рада зобов’язана утримуватися від випуску цінних паперів за запозиченнями з метою покриття дефіциту бюджету місцевого самоврядування та рефінансування заборгованостей попередніх років.

Обмеження щодо здійснення запозичень установлю­ються законом.

Стаття 56. Порядок та обсяги надання гарантій органами місцевого самоврядування

З метою підтримки процесів соціально-економічного роз­витку на території міста органи місцевого самовря­ду­ван­ня можуть надавати гарантії за зобов’язаннями окремих суб’єктів господарської діяльності.

Класифікація відповідних суб’єктів, вимоги до них, пе­­релік особливих умов, а також порядок надання гарантій визначаються окремим рішенням міської ради.

Рішення міської ради, що регламентує надання гарантій за зобов’язаннями третіх осіб, не може містити виключень або змінюватися у вибірковому порядку.

Обсяги наданих гарантій враховуються в процесі визначення граничної межі запозичень міської ради відповідно до Бюджетного кодексу України.

 

Глава 2. Бюджет місцевого самоврядування в місті Лубнах

Стаття 57.  Формування бюджету місцевого само­врядування

57.1. Міський бюджет складається з загального фонду та спеціального фонду.

Кошти загального фонду бюджету спрямовуються на фінансування захищених статей витрат (утримання об’єктів соціальної сфери (освіта, медицина, культура, органи місцевого самоврядування), утримання апа­рату відповідних установ, органів місцевого самоврядування, комунальних служб, соціальне обслуговування мешканців міста.

Кошти спеціального фонду використовуються за цільовим призначенням (ремонт доріг, охорона навколишнього середовища, молодіжне кредитування, формування бюджету розвитку та інше).

57.2. Дохід міського бюджету формується за рахунок джерел, визначених Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік та Бюджетним кодексом України №2456-VI від 8.07.2010р., а саме:

- місцевих податків, зборів і штрафних санкцій;

- надходжень від окремих загаль­нодержавних податків або їх частини;

- міжбюджетних трансфертів (дотацій, субсидій, субвенцій) - фінансових ресурсів, пере­даних місту з Державного бюджету безпосередньо або роз­поділених через обласний бюджет;

- міжбюджетних трансфертів з інших місцевих бюджетів;

- надходження від приватизації або іншої реалізації об’єктів комунальної власності міста;

- надходження від оренди об’єктів комунальної власності міста;

- інших надходжень згідно чинного законодавства.

У дохідній частині міського бюджету кошти, необ­хідні для здійснення власних і делегованих повноважень виконавчою владою, виділяються окремо.

Дохідна частина міського бюджету повинна бути збалансована з видатковою частиною, але не меншою мінімально необхідних потреб для виконання функцій місцевого самовря­дування.

57.3. Видаткова частина місцевого бюджету окремо передбачає бюджет поточних видатків і бюджет видатків на розвиток міста.

Загальний фонд міського бюджету передба­чає видатки, пов’язані з виконанням власних (само­вряд­них) повноважень, і видатки, необхідні для здійснення ви­значених законом повноважень виконавчої влади.

Спеціальний фонд міського бюджету перед­бачає асигнування на інвестиційну діяльність, пов’язану з капіта­ло­вкладенням у соціально-економічний та культур­ний розвиток міста.

57.4. Доходи міського бюджету, отримані додатково при його виконанні, а також суми перевищення доходів над видатками, що утворилися внаслідок перевиконання дохідної частини бюджету або економії у видатках, за­лишаються в розпорядженні міста, вилученню не підля­га­ють і використовуються за рішенням міської ради.

57.5. Міський бюджет передбачає резерв­ний фонд, який використовується для фінансу­ван­ня непередбачених видатків.

Стаття 58.  Формування та затвердження міського бюджету

Міський бюджет формується на засадах бюджетного планування, що забезпечує безперервне фінансування процесів виконання повноважень місцевого самовряду­вання.

Бюджет наступного бюджетного періоду збалансовує­ться з урахуванням боргових зобов’язань попередніх років та рішень міської ради, прийнятих у рамках довго­строкового фінансового планування.

Проект міського бюджету кожного наступного бюд­жетного періоду складається виконавчим органом міської ради відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Міська рада заздалегідь визначає основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період, які направляю­ться до виконавчих органів ради для врахування пропозицій представницького органу в процесі складання проекту бюджету.

Протягом підготовки проекту бюджету виконавчі органи узгоджують з міською радою обсяги операцій та угод відносно комунального майна і майнових прав, ставки за місцевими податками та зборами, режими їх застосування, а також інші чинники, що можуть суттєво вплинути на зміни в доходній чи видатковій частині бюд­жету або на прогнозні показники економічного та соціаль­ного розвитку міста; обсяги коштів, запланованих від роз­міщення запозичень міської ради на здійснення інвес­ти­цій­ної діяльності, заходи із залучення інвестицій, а також обсяги капітальних вкладень з розрахунками за окремими позиціями.

У процесі формування міського бюджету надаються пояснення стосовно прогнозних розрахунків доходів та видатків бюджету територіальної громади на серед­ньострокову перспективу, перелік податків та зборів із зазначенням ставок і пільг, які пропонуються для прийняття радою протягом наступного бюджетного періоду, довідка щодо суми заборгованості за попередні роки та план дій виконавчих органів щодо управління борговими зобов’язаннями міської ради; інформація щодо обсягів га­ран­тійних зобов’язань, наданих органами місцевого само­врядування, та стан виконання відповідних договорів; до­відка щодо фінансового стану та фінансових планів кому­нальних підприємств.

Рішення про ухвалення міського бюджету приймає міська рада в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Будь-яке втручання в розробку, затвердження і виконання міського бюджету органів державної влади або органів місцевого самоврядування інших територіа­ль­них громад є недопустимим.

Контроль за виконанням міського бюджету в частині наповнення здійснює державна податкова адміністрація.

Контроль за виконанням міського бюджету в частині витрат здійснює міська рада.

Фінансовий контроль за виконанням бюджету здійснює фінансове управління виконавчого комітету міської ради.

Контроль за використанням коштів міського бюджету відповідними підприємствами, організаціями і установами здійснює міська рада.

Стаття 59.  Оприлюднення бюджету

Міський бюджет, затверджений рішенням міської ради, підлягає обов’язковому опублікуванню в термін, визначений законом.

Інформація щодо підготовки проекту бюджету, визначення основних прогнозних показників та бюджетної політики на наступний період може вноситися на гро­мад­ське обговорення за участю депутатів рад, посадових осіб місцевого самоврядування, представників політичних партій, громадських організацій, профспілок, підприєм­ни­цьких кіл, науковців та інших зацікавлених осіб.

Проект бюджету може бути оприлюднений у зага­льному порядку, визначеному ст. 35 цього Статуту.

Стаття 60. Звіт за підсумками виконання бюджету

За підсумками виконання бюджету виконавчими органами ради надається звіт у порядку, визначеному законом та рішенням ради.

До звіту про результати виконання бюджету, що скла­дається за формами, передбаченими законодавством про казначейське обслуговування, додаються пояснення що­до відхилень за доходами та видатками відносно показ­ників, затверджених рішенням відповідної ради про бюд­жет; інформація щодо обсягів заборгованості на початку та в кінці звітного періоду, обсягів виплати дивідендів за майновими правами територіальної громади за підсумками року, обсягів надходжень від оренди майна, а також інфор­мація стосовно фінансового стану комунальних під­приємств.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними та відповідальними перед територіальною громадою міста за виконання бюджету, додержання бюд­жетних норм та процедур.

Результати виконання бюджету за наростаючим підсумком підлягають обов’язковому оприлюдненню.

 

Глава 3. Забезпечення майнових інтересів тери­торіальної громади

Стаття 61.  Об’єкти майнових інтересів територіа­льної громади

Об’єктами майнових інтересів територіальної громади вважаються:

- підприємства, установи та організації комунальної власності;

- корпоративні права (майнові частки, паї та долі у статутних фондах господарських товариств), що належать територіальній громаді;

- земля, що належить територіальній громаді на правах комунальної власності;

- частки, що належать територіальній громаді в майні спільних підприємств;

- нерухоме майно, що належить територіальній громаді на правах комунальної власності;

- цінні папери та похідні цінні папери, емітовані міською радою, підприємствами комунальної власності або товариствами, заснованими цими підприємствами;

- активи та резерви комунальних пенсійних фондів і страхових організацій;

- боргові зобов’язання перед органами місцевого самоврядування в місті Лубни та підприємствами кому­нальної власності юридичних осіб, інших суб’єктів місце­вого самоврядування та органів виконавчої влади, не оформлені або не переведені в цінні папери;

- підприємства усіх форм власності, що мають кредиторську заборгованість перед органами місцевого самоврядування в місті Лубни, у тому числі ті, відносно яких запроваджено процедуру банкрутства;

- майно, відчужене в процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розір­вано або визнано недійсним;

- майно, що може бути одержаним внаслідок за­стосування процедури стягнення з боржника.

Стаття 62. Загальні принципи реалізації майнових інтересів територіальної  громади

Реалізація майнових інтересів територіальної громади відбувається на засадах:

- відкритості й прозорості дій органів та посадових осіб місцевого самоврядування у процесі реалізації їх повноважень з управління майновими правами терито­ріальної громади;

- визначення міською радою чітких і прозорих правил та процедур з управління майновими правами терито­ріальної громади, виважений розподіл обов’язків та відпо­відальності між усіма рівнями управління в процесі реа­лізації відповідних повноважень;

- поетапне здійснення заходів з капіталізації майна, переведення процесів управління майновими об’єктами на корпоративні засади;

- запровадження системи ефективного контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу, оренди та передачі в користування майна комунальної власності; у разі необхідності – залучення до зазначених процесів представників усіх політичних сил, груп та громадських організацій, що діють на території міста.

Стаття 63. Порядок користування та розпоряд­ження об’єктами нерухомого майна територіальної громади

Об’єкти нерухомості комунальної власності, введенні в експлуатацію з метою забезпечення конституційних прав та потреб членів територіальної громади, повинні вико­ристовуватися за призначенням.

У випадку, якщо орендодавцем виступають органи місцевого самоврядування, кошти від оренди майна надходять до міського бюджету і використовуються в інтересах територіальної громади.

У процесі утворення об’єднань співвласників багатоповерхових будинків та їх асоціацій на базі жит­лових комплексів, що належать до комунальної власності міста, органи місцевого самоврядування можуть переда­вати їх на безоплатній основі у власність або на баланс об’єднань співвласників. Передача допоміжних приміщень або житлового комплексу в цілому відбувається на під­ставі відповідного договору, умови якого  передбачають взаємні права та відповідальність стосовно порядку вико­ристання й розпорядження загальним і неподільним майном житлового комплексу, а також утримання, експ­луа­тації, реконструкції й оновлення житлових будинків та прилеглої території.

Органи місцевого самоврядування, відповідно до наданих повноважень і в порядку, установленому зако­ном, здійснюють усі передбачені законодавством майнові операції з розпорядження нерухомим майном. За умов визнання органами місцевого само­врядування економічної доцільності, вони можуть передавати об’єкти комунальної власності у постійне чи тимчасове користування, здавати в оренду, продавати, використовувати під заставу або як внесок до статутного капіталу в процесі створення гос­по­дарського товариства будь-якої форми, визначати додаткові умови в угодах та договорах щодо їх вико­ристання та фінансування.

Органи місцевого самоврядування зобов’язані здій­снювати  облік та регулярну перевірку стану об’єктів неру­хомості комунальної власності, у тому числі наданих у користування (оренду), виявляти безхозні об’єкти на території міста, контролювати додержання умов договорів оренди та купівлі-продажу об’єктів комунальної власності, а також вживати заходів з повернення їх у комунальну власність у випадках, передбачених чинним законодав­ством.

Органи місцевого самоврядування зобов’язані запровадити систему ефективного контролю за вико­нан­ням угод і договорів купівлі-продажу, оренди, передання у користування та у відповідних випадках своєчасно ініціювати питання щодо повернення майна у комунальну власність або в управління виконавчих органів ради.

Органи місцевого самоврядування визначають порядок та умови продажу, надання в оренду чи у користування нерухомого майна комунальної власності з використанням переважним чином конкурентних засад у здійсненні відповідних трансакцій.

 

 

Стаття 64.  Підприємства комунального сектору

Комунальними підприємствами вважаються суб’єкти госпо­дарювання, утворені або придбані міською радою у порядку, установленому законом, або передані територіальній громаді безоплатно державою чи іншими суб’єктами права власності.

Як правило, діяльність комунальних підприємств спря­мо­вується на надання послуг громадського при­значення в соціальній та житлово-комунальній сферах, а також на задоволення спільних потреб жителів міста.

У разі необхідності органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення щодо надання фінансової підтримки підприємству іншої (за комунальну) форми влас­ності або щодо майнової участі в ньому, зокрема, шляхом придбання за рахунок коштів бюджету розвитку від­повідної майнової частки у власність територіальної гро­мади. Зазначене стосується наступних випадків:

- підприємство виробляє продукцію або надає по­слуги комунального призначення, що є надто важливими для забезпечення життєдіяльності територіальної громади міста і ці завдання не можуть бути виконані краще та ефек­тивніше іншими особами;

- його діяльність має велике соціально-економічне значення для територіальної громади.

Унітарні комунальні підприємства повинні виконувати своє громадське призначення, у межах економічної доці­льності та можливості підтримувати соціальну спря­мо­ваність цінової політики на ринку надання відповідних послуг населенню, а також стимулювати економічну діяльність підприємств інших форм власності, що працюють на відповідному ринку на території міста.

Діяльність підприємств виключно комунальної влас­ності (унітарних комунальних підприємств) відбуває­ться відповідно до їх статутів. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків та процеси затвердження фінансових звітів цих підприємств урегульовуються рішеннями орга­нів місцевого самоврядування, окрім випадків, перед­бачених їх статутами.

Діяльність підприємств (господарських товариств), майнова частка (корпоративні права) яких належить територіальній громаді, відбувається відповідно до їх ста­тутів, що затверджуються загальними зборами учас­ників. Усі майнові операції, питання розподілу прибутків, за­тверд­ження фінансових та інших звітів, призначення та звільнення керівників, а також інші організаційні й фінансово-господарські питання вирішуються відпо­від­ними органами управління господарських товариств у межах власної компетенції, визначеної законом та їх установчими документами.

Управління корпоративними правами територіальної громади здійснюється через уповноважених осіб за про­цедурами, що затверджуються міською радою. Це сто­сується також підприємств, утворених згідно з зако­но­давством про господарські товариства, усі майнові частки яких належать територіальній громаді міста.

Міська рада зобов’язана утримуватися від штучного та необґрунтованого створення пільгових режимів дія­льності унітарних комунальних підприємств, сприяти розвиткові справедливої конкуренції на ринку надання послуг громадського призначення.

Виконавчі органи ради вживають заходів із забез­пе­чення режиму прозорості в діяльності комунальних під­приємств, регулярного оприлюднення звітів щодо фінан­сово-майнового стану та результатів господарської дія­льності зазначених суб’єктів господарювання.

Основні вимоги цієї статті відносно унітарних ко­мунальних підприємств поширюються також на юридичних осіб з майновою часткою територіальної громади, якщо вона складає не менш як шістдесят відсотків від статутного фонду відповідного господарського товариства.  

  Стаття 65.  Управління корпоративними правами тери­торіальної  громади

Органи місцевого самоврядування зобов’язані вживати заходів із закріплення у статутах товариств з майновою участю територіальної громади положень, які враховують вимоги цього Статуту щодо захисту май­нових інтересів територіальної громади.

Діяльність осіб, уповноважених органами місцевого само­врядування здійснювати управління корпоративними правами територіальної громади, повинна винагород­жуватися переважно за рахунок частини прибутку то­вариства, визначеної на зазначені цілі.

Уповноважені особи, що представляють територіа­льну громаду в органах управління товариства та пра­цюють у них на постійній основі, можуть одержувати гро­шову винагороду від товариства щомісячно та за підсумками фінансового року. Зазначене стосується всіх осіб, уповноважених органами місцевого самовряду­вання представляти інтереси територіальної громади в органах управління товариств (здійснювати функції уповноваженої особи), якщо чинним законо­давством не передбачено інакше.

Уповноважені особи, що представляють інтереси територіальної громади в органах управління відповідних товариств, призначаються лише за умов погодження їх кандидатур профільною постійною комісією ради.

Інформація стосовно призначення уповноважених осіб та особливостей здійснення ними за дорученням ор­ганів місцевого самоврядування повноважень з управ­ління корпоративними правами територіальної громади оголошується на сесії міської ради. Також, на ви­могу депутатів міській раді може заздалегідь надаватися інформація стосовно термінів проведення та порядку денного загальних зборів акціонерів (засновників) та спостережних рад відповідних товариств.

У разі необхідності рада може прийняти рішення щодо затвердження кандидатур уповноважених осіб, визначених її виконавчими органами, безпосередньо радою.

Більш детально питання, пов’язані з регламентацією процедур управління корпоративними правами територіальної громади, врегульовуються окремим положенням, що затверджується рішенням міської ради.

Розділ VІ

Заключні положення

Стаття 66. Порядок прийняття та реєстрація Статуту

Цей Статут набирає чинності після його реєстрації в державних органах Міністерства юстиції України з моменту офіційного оприлюднення в друкованих засобах масової інформації.

Стаття 67. Порядок внесення змін до Статуту 

67.1. Зміни та доповнення до цього Статуту затверд­жуються більшістю депутатів від загального складу міської ради після завершення їх громадського обговорення.

67.2. Проекти змін та доповнень до цього Статуту виносяться на широке громадське обговорення міським головою, виконавчим комітетом або на вимогу третини депутатів від загального складу міської ради, а після завершення терміну обговорення – на розгляд представницького органу територіальної громади міста.

67.3. Відповідні зміни та доповнення до цього Статуту вносяться також за результатами загальноміського рефе­рендуму або внаслідок змін у чинному законо­давстві України.

67.4. Зміни та доповнення до цього Статуту на­бувають чинності після їх реєстрації в порядку, установленому чинним законодавством України з дня офіційного оприлюднення.

Стаття 68. Контроль за додержанням Статуту та відпові­дальність за порушення вимог Статуту

Контроль за додержанням Статуту здійснюють міська рада, міський голова, інші органи і посадові особи місцевого самоврядування, громадські організації та жителі міста відповідно до загального порядку реалізації їх службових повноважень, цивільних прав, механізмів вирішення питань місцевого значення та форм участі у здійсненні місцевого самоврядування, передбачених чинним законодавством України та цим Статутом.

Особи, винні в порушенні вимог цього Статуту, при­тягуються до адміністративної та іншої відповідальності згідно з чинним законодавством України.

 


Про внесення змін до Статуту територіальної громади міста Лубен (вісімнадцята сесія сьомого скликання від 13 квітня 2017 року)

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

МІСТО Статут територіальної громади міста Лубен

НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Наші ЗМІ

Наші друзі

You are here: МІСТО Статут територіальної громади міста Лубен

Наша адреса: вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська обл., Україна, 37500,  e-mail: mvk@lubnyrada.gov.ua