Основні напрями та мета пенсійної реформи в Україні

Пенсійна проблематика – одна з найскладніших в державі в числі інших невідкладних питань, які потребують вирішення.

Про необхідність нагальну необхідність проведення в нашій державі пенсійної реформи Президент України Віктор Янукович заявив на відкритті українсько-латвійського бізнес-форуму 15 грудня 2010 року у Ризі.

«У нас зараз на черзі дуже важка пенсійна Ми не бачимо іншого шляху і не бачимо більш значної, більш відповідальної і більш необхідної реформи соціальної політики держави, та й економічної, ніж пенсійна реформа», –  наголосив Віктор Янукович.

Найбільш болючим для громадян питанням є низький розмір пенсій. В нашій області зараз він складає в середньому 1056 грн., але майже 2/3 пенсіонерів отримують менше 1 тис. грн. в місяць.

Тому цілком очевидним є необхідність зміни такої ситуації, яка не влаштовує людей, навіть якщо забезпечується своєчасна виплата пенсій (по графіку і без особливих затримок).

Головною метою реформи є: забезпечити справедливу систему розподілу пенсійних коштів; створити для людей можливість накопичувати максимальний розмір пенсії, виходячи із власних доходів; стабілізувати пенсійну систему та гарантувати виплати пенсій на довгострокову перспективу; стабілізувати фінансовий стан Державного бюджету України; ліквідувати надмірний розрив в розмірах пенсій із солідарної системи.

Україна належить до держав із старіючим населенням, що обумовлює систематичне погіршення співвідношення між громадянами працездатного і непрацездатного віку.

В Україні 13,7 мільйонів пенсіонерів. Упродовж останніх років чисельність працюючих поступово зменшується, а чисельність пенсіонерів практично залишається на одному рівні. Зараз на 88 пенсіонерів припадає 100 осіб, що сплачують пенсійні внески, а в 2025 році 1 працюючий утримуватиме 1 пенсіонера. У 2050 році вже буде 125 пенсіонерів на 100 працюючих.

Виходячи з таких реалій, ми констатуємо, що Україна має одне з найгірших в Європі співвідношень працюючих до пенсіонерів.

У нашій області ця пропорція майже зрівнялася. На Полтавщині мешкає близько 470 тис. пенсіонерів, а загальна кількість працездатного населення, реально зайнятого у легальному секторі економіки – 485 тис. Тобто співвідношення майже 1:1.

Солідарна система пенсійного страхування ефективно працює, коли 5 працюючих утримують одного пенсіонера

А тому реформа пенсійної системи не має альтернативи. Якщо нічого не змінювати, дефіцит пенсійної системи зростатиме, почнуться затримки з виплатами, що остаточно розбалансує солідарну пенсійну систему.

Є два шляхи вирішення проблеми: зменшувати розмір пенсії або просити громадян працювати довше.

Зменшувати розмір пенсій неможливо, так як рівень пенсій більшості осіб, що досягли пенсійного віку, низький: понад дві третини пенсіонерів отримують пенсії до 1 тис. гривень. У той же час, середній розмір "спеціальних" пенсій щонайменше у 2,5 рази перевищує середній розмір пенсії призначеної на загальних умовах.

В області майже 19,6% (89,2 тис.осіб) від загальної кількості одержувачів пенсій отримують її в розмірі до 800 грн. та 48,4% (219,7 тис.осіб) – від 800 до 1000 грн. Тобто, 70% одержувачів мають пенсій до 1000 грн. Трохи більше 21,2% отримують пенсії у розмірі від 1000 до 1500 гривень і 10,8% - понад 1500 гривень.

З демографічними показниками тісно пов’язані економічні проблеми: рівень зайнятості населення рівень безробіття; рівень заробітної плати.

Наповнення бюджету Пенсійного фонду України для виплат пенсій у солідарній системі безпосередньо пов’язаний з цими проблемами.

Сьогодні ми маємо незбалансований бюджет Пенсійного фонду України.

Дефіцит бюджету ПФУ у 2010 році склав 26,6 млрд. грн., або майже 14% потреби у пенсійних виплатах.

Видатки на пенсійне забезпечення вже сягнули 16,3% ВВП. При цьому не слід забувати, що розмір пенсійних внесків, сьогодні становить 35 відсотків, що набагато вище, ніж в інших країнах Європи: Угорщина – 26,5%, Франція – 24%, Чехія – 28%, Швеція – 18,9%. Проте й цього недостатньо для покриття пенсійних видатків.

Якщо ж взяти Полтавську область, то в порівнянні з 2001 роком темпи росту видатків збільшились у 10,1 раза, тоді як темпи росту власних надходжень зросли лише в 7,1 раза. За 10 останніх років область втратила 26,3% забезпеченості власними коштами.

На даний час існує розрив між розмірами пенсій жінок і чоловіків. Для жінок встановлено нижчу межу працездатного віку, вони мають меншу тривалість стажу, заробітна плата жінок в середньому майже на 30 відсотків нижча, ніж у чоловіків.

Середній розмір пенсії за віком у жінок становить в середньому 872,60 гривень, у чоловіків - 1327,06 гривень. Отже, розмір пенсії за віком жінок майже вдвічі менший за розмір пенсії за віком чоловіків.

Це відбувається через те, що система оплати праці невдячна для жінок і вони також мають менше страхового стажу, оскільки на 5 років раніше виходять на пенсію. Таким чином це спричиняє меншу пенсію.

За офіційними статистичними даними станом на 1 січня 2011 року кількість працюючих пенсіонерів становила 2,6 мільйонів осіб, що становить 20,2% усіх пенсіонерів.

При цьому, у віці 50-59 років зайнятими є 54,1% жінок, а у віці 60-70 років їх ще залишається ще 21,8%.

Тому поступове – шість місяців на рік – підвищення пенсійного віку для жінок не матиме різких негативних наслідків для ринку праці.

Очевидним позитивом підвищення пенсійного віку для жінок буде збільшення розміру пенсії в зв’язку зі зростанням страхового стажу.

Як компенсатор на період підвищення віку пенсія жінок буде збільшуватися на 2,5% за кожні півроку, тобто за 10 років пенсія зросте на 25%.

Відтак розмір пенсії жінок буде наближатися до величини пенсії чоловіків.

Нинішній Уряд постав перед необхідністю збалансувати доходи і видатки Пенсійного фонду.

Стабілізації Пенсійного фонду сприятиме те, що розширюватиметься база соціального оподаткування шляхом зняття граничної межі для сплати страхових внесків.

На сьогодні ця межа встановлена на рівні 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (біля 13-ти тисяч грн.).

Тобто  сума, понад 13 тис. грн. пенсійним податком не обкладається. Тобто гроші багатих не працюють на пенсіонерів…

У проекті закону передбачено підняти граничну величину сплати страхових внесків від 15 до 17 прожиткових мінімумів для працюючих осіб, тобто збільшити цю базу на 2 тис. грн.

Реформування пенсійної системи здійснюватиметься за трьома основними напрямами:

перший – запровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування;

другий – обмеження розмірів пенсій та пільг у пенсійному забезпеченні державним службовцям, прокурорам суддям, депутатам та іншим «спеціальним» категоріям;

третій – встановлення належних умов пенсійного забезпечення для вчителів, лікарів та працівників культури, а також приведення роботи діючої солідарної пенсійної системи у відповідність до існуючих демографічних та фінансових реалій.

Планується врегулювання пенсійного забезпечення державних службовців, що передбачає:

- обмежити максимальний розмір пенсії на рівні 12 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (на сьогодні це 8808 гривень);

- для обчислення пенсії зменшити з 90 до 80 відсотків заробітну плату держслужбовців, яка є базою для призначення цих пенсій;

- достроково (за півтора року) призначена пенсія державним службовцям, депутатам, прокурорам, суддям буде виплачуватися лише непрацюючим пенсіонерам;

- на період роботи замість спеціальних проводити виплату трудових пенсій в розмірах, визначених за нормами Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";

- призначати "спеціальні" пенсії особам, які мають право на пенсію зі зниженням пенсійного віку (чорнобильці, шахтарі), лише при досягненні загальновстановленого пенсійного віку, а до цього часу в розмірі, визначеному за нормами Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування";

- підвищити з 2013 р. пенсійний вік для чоловіків-державних службовців до 62 років. Цей вік буде граничним, інститут продовження перебування на державній службі буде скасовано.

На сьогоднішній день із загальної кількості пенсіонерів області лише 6 тис. отримують пенсію за спецзаконами.

Плануються також зміни пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Період перебування на військовій службі буде збільшено з 20 до 25 календарних років. Якщо раніше при досягненні 20 років вислуги особа мала право на 50 % грошового забезпечення, а при продовженні служби за кожний додатковий рік до цього обсягу добавлялося ще по 3 %, то після реформи при виході на пенсію військовослужбовці матимуть право на 65 % (50 % і 5 років х 3 %). Тобто для цих по суті нічого не зміниться.

Строк служби буде визначатися лише у календарному обчисленні, пільгові (для окремих категорій військових) коефіцієнти будуть застосовуватися лише при визначенні вислуги років;

При виході на пенсію і подальшому працевлаштуванні на цивільну роботу колишній військовослужбовець буде отримувати свою пенсію. Разом з тим, на час роботи та одержання зарплати пенсія таких працюючих пенсіонерів індексуватися не буде;

Допомога військовослужбовцям при виході на пенсію буде виплачуватися у раніше встановлених розмірах.

На сьогоднішній день працівники бюджетної сфери (працівники освіти, охорони здоров’я, культури) мають право на призначення пенсії за вислугу років за наявності вислуги - 25 років спеціального стажу, незалежно від віку.

В той же час через низький розмір заробітної плати (а відповідно і пенсії) переважна більшість таких працівників сьогодні продовжує працювати і після досягнення загальновстановленого пенсійного віку та отримують пенсію і заробітну плату одночасно.

Зважаючи на такі обставини, передбачається підвищити престижність роботи працівників бюджетної сфери шляхом виплати їм одноразової грошової допомоги при виході на пенсію як державним службовцям у розмірі 10 призначених місячних пенсій.

Щонайменше за 2 роки шляхом запровадження усіх вказаних заходів планується досягти фінансової стабілізації пенсійної системи і тоді запровадити накопичу вальну систему.

Це буде торкатися тих молодих людей, яким сьогодні менше 35 років щоб вони встигли до досягнення загальновстановленого пенсійного віку накопичити певні кошти.

Тобто дуже багато факторів, як і раніше, лежать у суто економічній площині, і тільки поєднанням законодавчих, адміністративних, демографічних і економічних важелів впливу можна збалансувати пенсійну систему.

Пенсійна реформа – це не перша з реформ, які запропоновані Президентом та Урядом України. Відразу після становлення нової влади мова пішла про економічні реформи, які зараз здійснюються і мають результати.

Досягнуто 5%-го зростання рівня ВВП, експорт товарів піднявся на 30% порівняно з 40%-м падінням, яке спостерігалося в 2009 році. Прибуток вітчизняних підприємств зріс на 43%, тоді як в 2009 році його мінусове падіння становило 50%. Відбулося зростання на 370 грн. і середньої заробітної плати в державі, яка є основним джерелом для виплати пенсій та поповнення Пенсійного фонду. В нинішньому 2011 році запрацює податкова реформа, від якої також очікується економічні та фінансові поштовхи. Розпочинається також адміністративна реформа, згідно з якою очікується 30%-ве скорочення державного апарату.

Разом з тим в Україні продовжують реалізацію соціальних програм спрямованих на збільшення народжуваності в Україні. Зокрема, вже з 01.01.2011р. на 40% збільшено допомогу при народженні дитини.

Розміри цієї допомоги будуть становити: при народженні першої дитини – 17,5 тис. грн., другої – 35,9 тис. грн., третьої і кожної наступної – 71,9 тис. грн.

В подальшому ці виплати також зростатимуть, оскільки залежать від прожиткового мінімуму для працездатних громадян, чотирикратне підвищення якого в 2011 році закладено в Державний бюджет України.

Також збільшено і щомісячну допомогу по догляду за дитиною віком до 3-х років та ряд інших допомог, які виплачуються на неповнолітніх дітей.

Слід наголосити, що Урядом України від 15 грудня 2010 року прийнято розпорядження № 2311-р, згідно з яким для врахування громадської думки та підвищення рівня обізнаності громадян про системні соціально-економічні реформи передбачено проведення публічного громадського обговорення (засідань за круглим столом, громадських слухань, зустрічей з громадськістю, конференцій).

До громадського обговорення зазначених реформ запрошено фізичних осіб, представників громадських організацій, професійних спілок та їх об’єднань, організацій роботодавців, юридичних осіб, науковців, експертів.

Лише після здійснення всіх заходів та внесення висловлених під час них пропозицій законопроект буде прийнятий до розгляду Верховною Радою.

В результаті реалізації реформи очікується: гарантування стовідсоткової виплати пенсії зараз і в майбутньому; встановлення соціально справедливої системи пенсійного забезпечення; підвищення престижності роботи працівників бюджетної сфери; стабілізація та покращення стану державних фінансів; детінізація економіки; забезпечення економічного зростання та добробуту українців.

Comments  

 
0 #3 Олена2525 16.02.2016 12:25
А мені ось цей адвокат http://uadvokata.com.ua/ відмовив мені у наданні допомоги по оформленню позовної заяви на пенсійний фонд. На нього можна за це написати заяву? Я чула, що адвокати повинні надавати послуги безкоштовно.
Цитувати
 
 
0 #2 Andriy 06.01.2015 09:43
Реформи - це завжди добре. Але потрібно їх проводити негайно, адже можемо втратити час, а потім вже буде пізно.
Цікаво кажуть тут http://www.pravoconsult.com.ua/10-shokuyuchyh-naslidkiv-u-razi-neprovedennya-reform-v-ukrayini-v-2015-rotsi/, що потрібно діяти якомога раніше, адже наслідки можуть бути неминучими
Цитувати
 
 
0 #1 Марина Зайченко 16.09.2014 17:01
У вас для пенсионерив е робота епілепсія 3 група робоча хочу робить а не беруть може ви поможете я живу в Лубнах ранше робила в утоги швеей ручной поможить
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Пенсійна реформа Основні напрями та мета пенсійної реформи в Україні

НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

Наші ЗМІ

Наші друзі

You are here: Пенсійна реформа Основні напрями та мета пенсійної реформи в Україні

Наша адреса: вул. Ярослава Мудрого, 33, м. Лубни, Полтавська обл., Україна, 37500,  e-mail: mvk@lubnyrada.gov.ua