Сказ — це гостре особливо небезпечне вірусне захворювання усіх теплокровних тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabiesvirus) із роду Lyssavirus. Характеризується хвороба розвитком вірусного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи і завжди закінчується смертю.
Джерелом та резервуаром збудника сказу є усі теплокровні тварини, з яких найбільш небезпечні для інфікування людини м’ясоїдні (дикі та домашні). Людина може інфікуватися збудником сказу від хворої на сказ тварини через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри; потрапляння контамінованої збудником сказу слини на слизові оболонки. У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки. Серед свійських тварин особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі; в останні роки збільшилась роль котів, які нерідко мають спільні з лисицями території лову мишей. Хворіють на сказ і сільськогосподарські тварини.
Якщо вас укусила чи обслинила тварина негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя! Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу. Якщо тварина домашня, попросіть власника надати документи, що підтверджують її щеплення.
Що робити із твариною, підозрілою на сказ
Собаку, кота чи іншу тварину, яка покусала людей або тварин, слід негайно ізолювати, повідомити ветеринарного спеціаліста для огляду. Утримувати під наглядом спеціалістів протягом десяти днів, у жодному раз їх не вбивати!
Профілактичні заходи поділяються на два напрями: боротьба з носіями збудника і недопущення розвитку захворювання у людини, яку покусала чи обслинила скажена тварина.
Для профілактики сказу необхідно:
– регулярно вакцинувати свійських тварин;
– вакцинувати диких м’ясоїдних тварин (пероральна імунізація шляхом розкладання у місцях їх перебування їстівних приманок з вакцинами);
– уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
– не торкатися диких чи безпритульних тварин;
– не підгодовувати безпритульних тварин у місцях, де постійно перебувають люди;
– виконувати правила утримання тварин.
Щоб захистити себе і своїх домашніх улюбленців кожен власник тварини повинен знати та дотримуватись обов’язкових правил:
- Щороку доставляти своїх собак та котів до ветеринарних установ для огляду та імунізації (щеплення) проти сказу.
- Тримати сторожових собак на прив’язі або у вольєрі і випускати їх лише у закритих дворах, що виключають можливість втечі, про наявність собак застерігати написом.
- Про захворювання або укус собаки, кота чи іншої тварини негайно повідомляти ветеринарну службу.
- Вигулювати та виводити за межі помешкання собак з підвищеною агресивністю тільки при наявності короткого повідка та намордника і обов’язкового щеплення проти сказу.
- Купувати, продавати, виставляти на виставках, перевозити в інші населені пункти усіма видами транспорту собак та котів, тільки при наявності ветеринарного свідоцтва Форма№1 та ветеринарного паспорта з відміткою про імунізацію проти сказу, що проведена не більше 12 місяців тому та не менше 30 днів до вивозу.
- Не допускати до полювання не щеплених проти сказу собак.
