Першим кроком до створення Центральної окружної книгозбірні стала діяльність Лубенського повітового комітету охорони пам'яток мистецтва, історії і старовини ("повіткомис") групою ентузіастів, очолюваних археологом, істориком і краєзнавцем Г.Я. Стеллецьким в січні 1918 року. Саме вони взяли на свої плечі зібрання, охорону і збереження "недогарків панських бібліотек" посульського краю.
Зібраний матеріал дав можливість 1 серпня 1918 року, в період Гетьманської держави Павла Скоропадського, відкрити в місті краєзнавчий музей з бібліотекою.
Наприкінці 1918 року, завдяки зусиллям Г.Я.Стеллецького, архівіста М.Г. Астряба та істориків і етнографів М.М. Павлова-Сільванського та Є.І. Перфецького, відбулося об'єднання цього музею з рештками збірки музею Лубенської чоловічої гімназії, розграбованого ще на початку громадянської війни, навесні 1918 року. В журналі "Наше минуле", за лютий 1919 року, відзначалося, що тепер Лубенський український музей "мав чудову бібліотеку і змогу влаштовувати виставки, проводити лекції, конкурси, займатися видавницькою діяльністю ".
Саме на базі бібліотеки музею у березні 1919 року громадськість міста широко відзначила, як революційне, день народження Т. Шевченка. З доповіддю про великого Кобзаря виступив письменник Пилип Капельгородський, який тоді жив у Лубнах.
Незважаючи на всі труднощі "буремного 1919 року", на базі музею Г.Я. Стеллецьким, спільно з М.М. Павловим-Сільванським, було створено науково - краєзнавче "Товариство охорони і розслідування пам'яток старовини і мистецтва". При "Товаристві" було створено книгозбірню для сільських читачів повіту, "бо в місцевих бібліотеках не можна було знайти книжок по фаху".
13 листопада 1920 року на чолі Лубенського Українського народного музею став комітет, який складався з трьох осіб з вищою освітою і довголітнім науковим стажем Г.Я. Стеллецького, С.К. Кульжицького та М.Г. Астряба, який розпочав наполегливу і копітку роботу по створенню в Лубнах публічної наукової бібліотеки, двері якої відкрилися 13 березня 1921 року.
Тож Лубенська публічна бібліотека імені Володимира Малика свою історію веде з 1921 року, коли, як свідчать архівні документи, "бібліотечною секцією відділу політосвіти було вирішено створити в Лубнах Полтавської губернії "Центральну книгозбірню з трьома відділами: науковим, белетристичним і дитячим. Науковий відділ зібрав в собі 30 тис. книг наукового змісту. Ці книги були зібрані у маєтках дідичів Лубен. Крім того цією секцією велося систематичне постачання книжками існуючих в повіті бібліотек в кількості – 54, а також було організовано в місті 5 нових книгозбірень. Центральною книгозбірнею повітовим бібліотекам роздано 34 комплекти, в яких було 310 636 томів" (Документ: "Звіт про діяльність відділу Наросвіти за 1920 рік (ДАПО, Ф. 1872, опис 1,справа 123, арк.163).
(З історією Публічної бібліотеки ім. В.Малика можна ознайомитися у виданні «Де майбутнє зустрічається з минулим»)
