Споконвіку бджільництвом в Україні займалися переважно дрібні виробники. Утім, це не заважає українському пасічнику підкорювати внутрішні та зовнішні ринки якісним медом та іншими продуктами бджільництва. Першим кроком до отримання безпечної та якісної продукції бджільництва є зареєстрована пасіка, що дає ряд переваг для бджолярів. Пасіки необхідно реєструвати згідно з Порядком реєстрації пасік, що затверджений наказом Мінагрополітики України, українською академією аграрних наук від 20.09.2000 року № 184/82.
Халатність та страх бджолярів реєструвати свої пасіки з самого початку завдають шкоди і їм, і довкіллю. Адже незареєстровані пасіки не проводять планового ветеринарного догляду та позбавлені професійного лікування, ускладнюють повноцінну діяльність аграріїв. Глобальний наслідок – отримання неякісного та небезпечного меду і шкода бджільництву в цілому.
Пасічників з початком сезону підстерігає чимало проблем, лише одна з яких – масова загибель бджіл внаслідок отруєння пестицидами. При цьому пестициди, якими обробляють поля проти шкідників, не завжди одразу вбивають бджіл, а роблять їх вразливими до кліщів та несприятливих факторів навколишнього середовища. Провина за отруєння лежить не тільки на замовникові хімічних обробок, значну відповідальність несуть і власники пасік. Бджоляр, який зареєстрував пасіку, отримує ряд переваг.
ветеринарне обслуговування;
своєчасне попередження при обробці сільськогосподарських угідь;
легальний доступ до ринку збуту. Це прямий шлях до самостійного виходу на ринок експорту, але тільки тоді, коли сам бджоляр буде гарантом якості та безпечності власної продукції.
ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області інформує про необхідність дотримання основних вимог при застосуванні пестицидів.
Фізичні та юридичні особи, які застосовують пестициди, згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво», Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів », ЗУ «Про пестициди та агрохімікати», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки пестицидами попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ через засоби масової інформації (радіо, місцева газета, телебачення та інші засоби інформації). У попередженні має бути вказана точна дата обробки інсектицидами, місце обробки, культура, що обробляється, назва препарату та ступінь його токсичності. Окрім того, сільгоспвиробнику забороняється обробка медоносів та пилконосів під час цвітіння та масового льоту бджіл. Оскільки господарства сповіщають населення про місце і час обробок пестицидами через сільську раду, то власники пасік повинні зареєструватись в сільській раді на території якої вона знаходиться. Роботи з пестицидами, враховуючи вплив та безпечність для бджіл, слід проводити у вечірні (18-20) години при мінімальних повітряних потоках шляхом обприскування наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивести не менше ніж на 5 км від оброблюваних ділянок або ізолювати на термін до п’яти діб в залежності від внесеного препарату. Враховуючи токсичність пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур які є медоносами потрібно проводити у фазу бутонізації до світання (в ранні та вечірні години). Обробки інсектицидами в садах, на ріпаках та інші медоносних культурах в період цвітіння не допускаються.
Дотримання правил та прояв взаємоповаги один до одного є гарантом плідної співпраці сільськогосподарських підприємств та пасічників, що не лише забезпечить відсутність судових тяжб з приводу відшкодування завданої шкоди, а й принесе користь обом сторонам, пасічнику - мед, пилок та здорових бджіл, власнику с/г підприємства – підвищення врожайності сільськогосподарських культур не менш як на 25%, а пересічним людям – продукти бджільництва для здоров’я та продукцію випущену с/г підприємствами на прилавках магазинів.
Державний фітосанітарний інспектор
ГУ Держпродспоживслужби Віта Фепа
в Полтавській області
