Весна. Буяє первоцвітами рідна земля, аромати пахощів завмерли в повітрі, а у Лубенській громаді знову горе, знову загиблий захисник. Молодий, енергійний, завзятий, справжній патріот своєї країни. Йому б радіти цьому сонцю і теплу – не судилося, жорстока війна забрала найцінніше – життя.
15 квітня 2024 року у бою за Батьківщину, поблизу населеного пункту Красногорівка Донецької області, виявивши стійкість і мужність та залишившись вірним військовій присязі, загинув наш земляк, оператор відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, старший солдат ДМИТРЕНКО ЄВГЕНІЙ ЮРІЙОВИЧ.
Євгеній Юрійович народився 16 вересня 1990 року у місті Лубни. Тут у Лубенській ЗОШ №1 здобув повну загальну середню освіту. Планував стати фінансистом, тож успішно закінчив Лубенський фінансово-економічний коледж. Як справжній чоловік, громадянин своєї країни, пройшов військову службу у Збройних Силах України. Потім було тихе, розмірене життя у Лубнах, робота на приватних підприємствах рідного міста.
Неоголошена війна на Сході України не могла залишити байдужим справжнє українське серце, і Євгеній пішов боронити рідну землю. Молодий патріот у 2016-му році підписав контракт і став до лав Збройних Сил України. Пройшов АТО, воював на Луганському, Лисичанському напрямках.
Євгеній мав серйозний військовий досвід, отримав нагрудний знак «Ветеран війни – учасник бойових дій». З початком повномасштабного вторгнення, 24-го лютого 2022-го року, пішов добровільно до військкомату. Бо вважав, що неможливо залишатись вдома бійцеві з досвідом, знаннями, почуттям відповідальності за долю своєї країни, за безпеку своїх близьких і рідних.
Євгеній Юрійович пройшов військове навчання у Німеччині, щоб оперуючи сучасною зброєю, технологіями знищення противника, успішно виконувати бойові завдання, навчати побратимів.
У 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка, де служив герой, його згадують як сміливого бійця, справжнього патріота, ідейну, самовіддану, хоробру людину.
Він мав багато друзів, як у Лубнах, так і на передовій. Був щирим до своїх і безжальним до ворога. Понад усе хотів перемоги.
Євгеній Юрійович віддав життя за майбутнє, свободу і незалежність України.
Він міг біг би створити сім’ю, виховувати дітей, вчити їх любити свою Батьківщину, просто щиро кохати і бути коханим. Війна знищила усі ці добрі наміри. Хтось залишився без долі. А без найріднішої людини лишились мама, сестра, друзі, родичі. Ми схиляємо голови у жалобі і висловлюємо глибокі співчуття рідним.
Вічна і світла пам’ять ДМИТРЕНКУ ЄВГЕНІЮ ЮРІЙОВИЧУ.
Наш доземний уклін і Царство Небесне тобі, герою, спочивай з миром!
Прощання з ДМИТРЕНКОМ Євгенієм Юрійовичем відбудеться 20 квітня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.
