Шановні лубенці!
Дорогі земляки!
Кожного року, коли осінь додавала фарб у буденність, наше місто святкувало. Ставало людно, гамірно й піднесено, бо Лубни відзначали День міста. На жаль, ось вже скоро тисячу днів, як Володимирський майдан у жалобі. Немає тут гамірних свят. Лише горе людське. Тепер на цьому місці ми прощаємося з земляками, які віддали своє життя, захищаючи кожного з нас, нашу волю, свободу і незалежність. Вічна і світла їм пам’ять, низький уклін і вдячність.
Колись дні святкування були пов’язані з черговою річницею вигнання нацистських окупантів з нашого краю у роки Другої світової війни. Думаю, після Перемоги у сучасній війні, яку наш народ веде з російськими окупантами, ми разом подумаємо, коли доречніше відзначати день народження міста. Але тоді вигнання нацистів з України стало можливим завдяки об’єднанню зусиль всієї антигітлерівської коаліції та визвольних антинацистських рухів. У вигнанні окупантів брала участь вся Україна: регулярні війська, національне підпілля на чолі з Українською повстанською армією (близько 100 тисяч вояків) і бійці на усіх інших фронтах світу. І зараз ми схиляємо голови в жалобі за всіма українцями, хто загинув у роки Другої світової війни.
Сьогодні ми чекаємо іншого свята – свята нашої Перемоги! Воно обов’язково наступить. Адже кожен мешканець нашої громади робить для цього все.
Дякую всім, хто зі зброєю в руках виборює мирне небо над головами наших дітей і онуків. У лавах Збройних Сил України тисячі наших земляків. Із вдячністю говоримо про тих, хто опікується нашим захистом у тилу – рятівникам, поліцейським, членам добровольчого формування територіальної громади. Вклоняюсь та дякую родинам захисників.
Сьогодні кожен з нас став волонтером і благодійником. Своєю працею, здібностями, талантом всі ми, як можемо, наближаємо Перемогу. Я вдячний всім, хто сіє й збирає хліб, виробляє промислову продукцію, вчить дітей і лікує людей, допомагає ближнім, надає послуги й створює настрій. Низький уклін всім, хто не втомився, не опустив руки, а знайшов сили та ресурси розширювати бізнес, створювати робочі місця та дбати про благоустрій. Тим, хто не залишився осторонь нашої спільної біди та доєднався до благодійності й допомоги і підставляє своє плече підтримки і бійцям Збройних Сил України, й мирному населенню, що постраждало від збройної агресії російської федерації.
Тільки разом, спільними зусиллями зможемо ми вигнати ворога з рідної землі і знову святкувати День міста радісно й щасливо.
Дорогі земляки!
У день народження Лубен дякуємо усім попереднім поколінням, які упродовж століть творили славну історію міста, розбудовуючи його, боронячи від ворогів та примножуючи культурні надбання. Водночас з вірою та надією дивимось у день завтрашній, продовжуючи спільно писати книгу життя рідного міста..
Сьогодні День міста – не про свято, а про любов до рідної землі, про повагу до історії і культури, про тодішніх і нинішніх героїв, про єдність і згуртованість наших дій, спрямованих на довгоочікувану Перемогу.
Світла пам’ять землякам, які стали у ряди Небесного війська та продовжують захищати нас з небес.
Вірю в Україну та її Перемогу! Впевнений, що невдовзі святкуватимемо день народження Лубен всією громадою під мирним небом вільної, незалежної України!
З повагою
Лубенський міський голова Олександр ГРИЦАЄНКО