"Я воскрес, щоб із вами жити". Пам’яті Василя Симоненка

          У Центрі культури і дозвілля вшанували пам’ять витязя молодої української поезії Василя Симоненка. Цьогоріч йому виповнилося б 90 років. Численні поціновувачі творчості поета перегорнули сторінки його життєпису, помандрували стежками його творчості, долучилися серцем до слова і думки одного із когорти поетів-шестидисятників, плеяди видатних діячів української національної культури XX століття.

          У світ пісень Василевого дитинства глядачів запросили учасники народного аматорського гурту «Коралі» Новооржицького будинку культури (кер. Даша Андрусенко). Поезії, пройняті палкою синівською любов’ю до України, прозвучали у виконанні Ісуса Чорнія, Олени Мацак, Володимира Матяша, Наталії Медведовської. У божественному саду інтимної лірики Василя Симоненка присутні відпочили разом з Юлією Баклай, Софією Карауловою та Ольгою Боженовою. Байку «Мудра паляниця» представила Надія Залата. Про тяжкі роки дитинства поета повідала Анна Дячук. А геніальна поезія «Я» прозвучала у авторському виконанні. Життя Василя Симоненка відтворили дорослі і юні артисти у композиції «Життя, як спалах блискавки». Заключним акордом заходу стала безсмертна пісня «Виростеш ти, сину», яку виконав народний хоровий колектив «Оберіг» та всі небайдужі глядачі.

          Генії завжди зі своїм народом, особливо в часи трагічні. Сьогодні у нас мало приводів для радості, але ніякі крилаті ракети не здатні подолати країну, яка має крила, яка має таких синів. Василь Симоненко - воскрес і явився нам у своєму високому і земному слові,  яке і сьогодні таке ж сучасне, як і понад 60 років тому. Крізь роки і десятиліття ми чуємо бадьорий голос Василя Симоненка, яким він вітає життя.

          Здрастуй, сонце, і здрастуй, вітре!

          Здрастуй, свіжосте нив!

          Я воскрес, щоб із вами жити

          Під шаленством весняних злив.