Він не надто серйозно ставився до своїх поетичних спроб та навіть не був певен, що вони варті друку. Втім, друзі-полтавці були геть іншої думки. Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка вийшло рівно 185 років тому – 19 квітня за старим стилем. Книга мала 1000 примірників, а її меценатом став полтавський поміщик Петро Мартос.
«Кобзар» видали в Петербурзі 1840 року, опублікувавши вісім творів 26-річного Тараса: "Перебендя", "Катерина", "Тополя", "Думка", "До Основ’яненка", "Іван Підкова", "Тарасова ніч" та "Думи мої, думи, лихо мені з вами".
"Кобзар" мав величезний успіх, а перший наклад, попри чималу ціну, швидко розійшовся. Видання стало визначною літературною подією, про яку не дарма писали прийдешні класики: "Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову". З часом твори Шевченка найчастіше друкувалися саме під назвою «Кобзар». Наприклад, у 20-х роках ХХ століття видання «Книгоспілка» за 10 років випустила шість «Кобзарів». Уперше 100 000 накладом «Кобзар» вийшов у 30-х роках, а його обсяг становив 304 сторінки. Загальна ж цифра накладу «Кобзарів» тих років становить понад 3,5 мільйонів примірників! Нині в колекції Музею книги і друкарства України є 73 видання Шевченкової збірки – від перших раритетних, до останніх – надсучасних. Колись у бібліотеці Лубенської чоловічої гімназії був самий найперший – унікальний «Кобзар», з «купюрами» - заклеєними царською цензурою словами. На жаль, книга зникла в полум’ї воєн та революцій. А ми пропануємо до уваги наших читачів виставку книги-ювіляра «Натхненне слово Кобзаря» із фондів Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика різних років ХХ століття. Серед них – видання не лише українською, а й польською та англійською мовою та репринтне видання найпершого «Кобзаря» – зі збереженням стилю й правопису книги. Отож кожен із наших «Кобзарів» має свою історію та неповторний шарм.
