Соціальна робота – не професія, а покликання

Територіальні центри соціального обслуговування – це спеціальні державні установи, які надають соціальні послуги громадянам, що перебувають у складних життєвих обставинах. І в таких обставинах, на жаль, більшість сільських жителів, оскільки мають обмежений доступ до таких соціальних послуг, як охорона здоров’я, культура, соціальне забезпечення тощо. Часто у селі немає медичного пункту, магазину, а також бездоріжжя та відсутність транспортного зв’язку з містом. Тому в Лубенській громаді майже в кожному селі працює соціальний робітник. Він забезпечує осіб, що знаходяться на обслуговуванні, усім необхідним: продуктами харчування, промисловими товарами, медикаментами, оплачує комунальні послуги, забезпечує занесення води, надає допомогу в оформленні субсидій, оплаті  комунальних послуг тощо.  

Сьогодні я хочу поділитись своєю думкою: чому соціальна робота – це покликання. Послугу з догляду вдома у відділенні № 2 отримують 495 сільських мешканців нашої громади, яких  обслуговують 62 соціальні робітники. П ҆ятеро з них працюють більше тридцяти років: Людмила Курочка, Лідія Росоха, Наталія Литвиненко, Оксана Марченко, Світлана Ляшенко, а також фахівець із соціальної роботи Любов Кузьома. А пані Росоха сама уже пенсіонер, але розпрощатися зі своїми підопічними не в силах, бо за ці роки вони до неї звикли, як до доньки. Понад двадцять років працюють Ганна Кучка, Валентина Рева, Світлана Куксань та Марія Величко. Можливо, комусь їхня праця здається такою буденною і звичайною, проте, за цим усім стоїть людська небайдужість до оточуючих, а ще вміння якісно та професійно виконувати свою роботу соціального робітника. Так відбувається тоді, коли людина дійсно працює за покликом душі та велінням серця, коли на роботу йдеш із посмішкою, незважаючи на погоду чи пору року, інколи навіть не зважаєш  на свої домашні проблеми, негаразди чи навіть хвороби, йдеш, бо знаєш, що ти потрібен людям.

Тетяна Калашнікова сумлінно працює з 2008 року у селі Засулля, добросовісно виконує свої обов’язки. Підопічні чекають на свою Танюшу, як на вранішнє сонце, і виглядають її в кожне віконце. Вона знає, що допомагати людям похилого віку непросто, адже крім необхідних першочергових послуг, стареньким потрібні увага і турбота: вислухати, зрозуміти, розрадити, підтримати.

А завітавши до села Оріхівка, завжди зустрінеш Світлану Ляшенко, яка мотається по селу, як «швидка допомога». Одним помиє вікна, іншим допоможе на городі, винесе з погреба картоплю на посадку та занесе водички до оселі. І за 31 рік, що Світлана працює в Терцентрі, жодної скарги.

Догляд та турботу за людьми поважного віку в селах Березівка, Шинківщина, Кривелівка забезпечує Антоніна Шумейко. Ця жінка працює в Територіальному центрі не так давно, але вже себе зарекомендувала. Її можна зустріти за будь-якої погоди: хоч у пекельну літню спеку, хоч у дощ чи тріскучий зимовий мороз. Антоніна  Анатоліївна обслуговує три села, подекуди дорога ця дуже складна, бо відстань між селами в 10 кілометрів, і, щоб полегшити роботу цій трудівниці, Територіальний центр забезпечив її трьохколісним електровелосипедом. Крім того, вона ще й налаштовує такий собі місток між літніми людьми і зовнішнім світом, розповідає новини, адже просте людське спілкування – це те, чого так не вистачає самотнім людям і часто це, мабуть, найдієвіші ліки від старечих хвороб.

Допомогти на городах, засіяти та напнути тепличку, підбілити дерева чи около, прополоти квіти чи повигрібати листя – нашим трудівницям усе під силу, адже у відділенні працюють справжні господині: Лідія Кобзар, Людмила Якимець, Ніна Фесенко, Анна Глазкова, Валентина Яременко, Наталія Шепель.

З натхненням  трудяться у відділенні і фахівці з соціальної роботи: роблять перевірки по селах району, упорядковують справи підопічних та з цікавістю опановують електронну базу «Кейс-менеджменту».

За заявками осіб, що знаходяться на обслуговуванні, у сільську місцевість виїжджає і мультидисциплінарна  команда у складі таких працівників: майстра з комплексного  ремонту, перукаря та швачки. Робітник може поремонтувати замок, паркан чи будь-що інше, а головне - надає допомогу у скошуванні трави. І доки майстер трудиться, підопічні у нас із новими зачісками та оформленими замовленнями на  ремонт одягу.

Працівники Територіального центру соціального обслуговування відповідально, уважно та з повагою ставляться до підопічних, морально підтримують їх, завжди знаходить спільну мову. Саме тому, мені здається, що соціальна робота – це дійсно покликання! Покликання щоденно рятувати людей від самотності та від нестерпної думки, що ти вже нікому не потрібен.

Завідувач відділення соціальної допомоги вдома №2 Світлана Чемерська