У зболеній народній пам'яті ніколи не забудуться трагічні лихоліття 1932 – 33 років, коли на очах усього цивілізованого світу над українським людом коївся жахливий злочин масового народовбивства.
Внаслідок справжньої національної катастрофи було винищено ціле покоління хліборобів, зруйновано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру й самобутність.
Як і вся Україна, Лубенщина понесла значні втрати у той страшний час. Не було, мабуть, жодної сім'ї на найродючішій землі, яку б обійшло це горе.
Перед світлою пам'яттю мільйонів жертв, чий стогін і досі відлунює українська земля, ми не маємо права забути, яку ціну заплатив український народ за право жити.
Напередодні Дня Скорботи і Пам’яті керівники місцевої влади: Лубенський міський голова Олександр Грицаєнко, секретар Лубенської міської ради Маргарита Комарова, голова Лубенської районної ради Григорій Угляниця та керівник апарату Лубенської райдержадміністрації Олена Пірова разом з працівниками виконавчих органів вшанували пам’ять загиблих у ті страшні роки земляків, запалили свічку пам’яті та поклади квіти, вінки із колосків пшениці до Всеукраїнського пам’ятника жертвам Голодомору 1932-33 років на Зажур-горі та пам’ятного знаку на цвинтарі по вул.Д.Сірика.
Щороку у четверту суботу листопада вшановують пам’ять жертв голодоморів в Україні. В умовах карантинних обмежень вшанувати пам'ять тих, хто зазнав моторошної безодні людського горя й відчаю - рідних, близьких, земляків, усіх тих, у кого було забрано право жити голодом, сталінськими катівнями, розстрілами - можна традиційною хвилиною мовчання у цей день, 28 листопада, о 16:00 год., а також запаливши на підвіконнях своїх осель свічку в пам'ять про загиблих співвітчизників.
