Втрачаємо... Болить... Сумуємо....

Гірчить полинами наше літо. І присмак у нього горя, сліз і крові. Нова біда прийшла в громаду.

4 червня 2025 року внаслідок ракетного обстрілу загинув наш земляк - курсант навчальної роти базової загальновійськової підготовки військової частини, солдат СТАВИЦЬКИЙ ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ.

Юрій Володимирович народився 13 квітня 1983 року у селі Лазірки Оржицького району на Полтавщині. Сім’я згодом переїхала у Лубни. Тут він закінчив загальноосвітню школу №2, а пізніше  -Полтавський Державний педагогічний інститут , здобувши професію вчителя трудового навчання.

Юрій мав «золоті руки» і хист до роботи з деревом. Тож, працював столяром на різних приватних підприємствах. Незадовго до початку повномасштабної війни зумів відкрити власну справу – займався виготовленням столярних виробів.

У спогадах рідних, знайомих, друзів  він  -«душа компанії», врівноважений, відповідальний, щирий. Любив кататися велосипедом вулицями рідного міста та його околицями. Але не ховався і розумів, що Батьківщину треба захищати від ворога, адже перед очима був приклад батька, учасника АТО (2015-2016 років), добровольця Територіальної оборони, який, не зважаючи на вік, і зараз захищає Україну.

На жаль, Юрій не встиг навчитися військовому мистецтву і стати на захист своєї землі.  Підступний ракетний удар забрав його молоде, сповнене сили життя.

Наші щирі співчуття і доземний уклін дружині й доньці воїна, його мамі, батьку, сестрі, всім рідним, друзям та знайомим.

Пам’ять про земляка, який став на захист нашого мирного неба житиме у наших серцях.

Вічна і світла пам’ять тобі, Воїне! Царство Небесне!

Прощання зі СТАВИЦЬКИМ Юрієм Володимировичем відбудеться 9 червня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.

Додати коментар

Меню

Перекладач жестової мови
Перекладач жестової мови