Невигадані історії

Вона має три вищі освіти, а її герої – живі та справжні, бо ж мають реальних прототипів. Наприклад, хірургічна медсестра, що в сімдесят один рік пройшла Азовсталь, Оленівку, Таганрозьку в'язницю, а нині – знову на службі. Гостя літературної світлиці Лубенської публічної бібліотеки імені Володимира Малика – авторка дванадцяти книг, чудова співрозмовниця та наймовірно тепла жінка – Людмила Охріменко.

Назви її історій говорять самі за себе: «Муха в окропі на окупованій території», «Пригоди дорослого Буратіни жіночої статі», «Оскар», «Волонтерські історії»,«Далека блакитна далечінь», «Хрещена», «Скляний дощ». Книги гості книгозбірні мають ряд перевидань та відзнак серед яких – «Коронація слова» в номінації кращий воєнний роман. До речі, на сьогодні пані Людмила – єдина жінка-письменниця, що має цю відзнаку.

У затишному, наповненому слухачами залі книгозбірні, наша гостя розповіла про волонтерську діяльність, як почала писати про війну та відповіла на цікаві питання аудиторії. Розповідь письменниці всі слухали, затамувавши подих. Невиправна оптимістка, яка вважає, що дива трапляються там, де їх наполегливо створюють люди. Нині віддає прибуток від своїх книг на допомогу фронту. Тож у своєму слові директор книгозбірні Валентина Сьомак побажала гості аби її не вигадані, а пережиті історії, стали справжніми оберегами для читачів, а усім українцям – перемоги та миру.