Втрачаємо... Болить... Сумуємо....

Сивина на скронях лубенців не від морозу. Не вітер вибиває сльози з їх очей. Страшні звістки невблаганно йдуть до нашого краю

22 січня 2026 року відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність, на Запорізькому напрямку фронту внаслідок стрілецького бою з противником загинув наш земляк - розвідник роти спеціальної розвідки військової частини, солдат КАЮН ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ.

Юрій Вікторович народився 29 жовтня 1991 року в с. Кононівка на Лубенщині.  Навчався у Чуднівській початковій школі, а пізніше закінчив Нижчебулатецьку загальноосвітню школу. У професійно-технічному училищі №53 с. Войниха отримав професію тракториста-машиніста широкого профілю. Юрій з дитинства захоплювався технікою, любив швидкість, тож, навчався легко і із задоволенням.

Він не боявся ніякої роботи. Працював на будівництві у м. Київ, а згодом  - водієм-експедитором на приватних підприємствах Лубенщини.

Юрій був спокійним і врівноваженим. Сам рано залишився без матері, тож добре знав ціну підтримки і був готовим завжди прийти на допомогу тим, хто того потребував. Любив природу рідного краю і шукав у ній  розраду і спокій.

Його надійного плеча буде дуже не вистачати родині – дружині, донькам, сестрі. Наші щирі співчуття і низький уклін всім рідним та друзям Воїна.

Нехай пам’ять про самовідданість Захисника назавжди залишиться у серцях земляків.

Вічна і світла пам’ять та Царство Небесне.

Прощання з КАЮНОМ Юрієм Вікторовичем відбудеться 28 січня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.

Панахида за загиблим - цього ж дня, о 13 годині, за адресою: село Нижній Булатець, вул. Садова, 41. Поховання на цвинтарі села.

Додати коментар

Меню

Перекладач жестової мови
Перекладач жестової мови