27 січня у Полтавському академічному обласному театрі ляльок спільнота працівників культури області зібралася на обласний науково-методичний семінар «Український стрій: від автентики до сучасності» для працівників закладів культури та керівників фольклорних, вокальних, театральних і хореографічних аматорських колективів.
Організаторами заходу виступили Полтавська ОВА, Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, Полтавський Оцнт Кор, Полтавський академічний обласний театр ляльок.
У семінарі взяли участь 131 працівник галузі культури з 31 територіальної громади Полтавської області та Іллінівської громади Донецької області.
Від Лубенщини для участі у семінарі був запрошений етногурт “ЗЕRNO” філії Калайдинцівський сільський будинок культури Центру культури і дозвілля. Гурт презентував народне вбрання “Від роду до роду” підготовлене до показу народною майстринею Наталією Галич. Майже 20 учасників показу серед яких працівники Центру культури і дозвілля, будинку культури села Калайдинці та вихованці сільського ліцею продемонстрували народне вбрання XX століття. Вабили око сорочки вишиті хрестиком, гладдю, мережкою, білим по білому; спідниці, крайки, очіпки, корсети, виконані із сучасних матеріалів. В умілих руках Наталії Галич ожило “все знайоме до болю” - безцінні старі речі, знайдені в скринях, шафах, на горищах. Наталія Михайлівна реставрує, оновлює, наповнює глибоким змістом старовинні речі, дарує їм “нове життя”. Для неї минувшина і сучасність - два крила і єдине у польоті ціле.
Натхненні схвальними відгуками учасників семінару, окрилені неймовірними емоціями, зігріті бентежними почуттями, з твердим рішучим переконанням “Ніхто не знищить Україну в тобі, в мені, у кожному із нас, допоки дух вкраїнства не погас” і жагучим бажанням творити далі поверталися учасники етногурту “ЗЕRNO” додому. Поїздка стала можливою завдяки сприянню і підтримці Управління культури і мистецтв (начальник Ю. Литовченко). Вітер загасить вогонь, вода змиє сліди, але ніщо не зможе стерти пам’ять - пам’ять роду, пам’ять народу. А отже, продовжуємо працюємо засівати духовне поле ріднокраю не на день грядущий, на віки.
