На зміну зимовому холоду йде ласкаве весняне тепло. Та не гріє воно душі українців. Бо горе крокує нашими містами й селами. Нова біда у лубенській сім’ї.
2 березня 2026 року в одній з військових частин України трагічно загинув наш земляк, викладач циклової комісії психологічної підготовки, молодший лейтенант ОХРІМЕНКО МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ.
Максим Миколайович народився 11 червня 1998 року у Лубнах. Тут минуло його дитинство. Закінчив загальноосвітню школу №1. Вищу освіту здобув у Харківському державному біотехнологічному університеті. Повернувся до рідного міста й працював у Лубенській філії АТ «Полтаваобленерго».
Максим розумів, що Україна потребує захисту від ворога. Мав перед очима гідний приклад, адже у його родині чимало військових – мама, брат, дядько. Він пишався своєю сім’єю. Тож, коли Батьківщина покликала, не вагаючись, вступив до лав Збройних Сил України. Оскільки був молодим і перспективним, то здобув нові необхідні знання у Військовому інституті Київського національного університету. Відточував майстерність в одній з навчальних частин, отримав посаду викладача циклової комісії. Бойовий досвід здобув на Сумщині. Повернувся на свою посаду у військову частину. Мріяв отримати перевод і служити у бойовій бригаді поруч з братом. На жаль, не судилося.
Максим був добрим, розумним і товариським хлопцем, турботливим сином, хорошим братом. Він гарно вчився, був переможцем учнівських олімпіад з іноземної мови. Добре знався на комп’ютерній техніці, завжди мав багато друзів.
Його буде дуже не вистачати мамі й батьку, брату. Наші щирі співчуття родині, всім рідним і друзям загиблого.
Нехай спочине з миром у рідній землі. Вічна пам’ять та Царство Небесне!
Прощання з ОХРІМЕНКОМ Максимом Миколайовичем відбудеться 11 березня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.