Втрачаємо... Болить... Сумуємо....

Горем і слізьми, пахощами тюльпанів і бузку Лубенська громада зустрічає ще одного свого захисника, який повертається додому на щиті. Смуток і біль огортають наші серця — війна забрала ще одне життя.

10 березня 2025 року на Курщині при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини загинув наш земляк - оператор відділення радіоелектронної боротьби військової частини, старший солдат ЛЕВЧЕНКО ВЛАДИСЛАВ ІВАНОВИЧ.

Владислав Іванович народився 26 серпня 1987 року в селі Березова Рудка  Полтавської області.

Спочатку навчався у Березорудківській ЗШ, потім продовжив навчання у Березорудківському технікумі, де здобув повну загальну середню освіту. Після завершення навчання отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Механізація та електрифікація сільського господарства».

Викладав навчальні дисципліни у Березорудківському технікумі. Ділився своїми знання зі студентами, паралельно здобуваючи вищу освіту  Полтавській  державній аграрній академії. По закінченні якої отримав диплом магістра.

Створив сім’ю. У шлюбі народилися діти - донечка і син.

У 2015 році проходив службу у лавах Збройних Сил України. У складі окремої механізованої бригади захищав нашу державу під час антитерористичної операції.

З 2019 року Лубни стали для Владислава Івановича рідним містом. Сюди разом з родиною він переїхав на постійне проживання. Працював на Лубенськом  ремонтно-механічному заводі.

У 2020 році  підписав контракт і пішов служити у лави Збройних Сил України.  У одній з військових частин обіймав посаду водія пожежної обслуги.

З початком повномасштабного вторгнення  військовослужбовець без вагань став на захист Батьківщини. Виконуючи одне з бойових завдань на Курщині, зв’язок з воїном обірвався. Родина жила у постійному очікуванні отримати хоч якусь звістку про свого захисника.  І ось він повертається додому на щиті.

Владислав Іванович був доброю, щирою людиною.  Любив свою сім’ю, Батьківщину. За них віддав найцінніше - своє життя. Хотів  жити у вільній, мирній Україні. Займатися улюбленою справою - ремонтувати техніку, йому це добре вдавалося. Він мав «золоті руки», не боявся ніякої роботи. Війна обірвала усі плани, надії, сподівання.

Україна втратила ще одно Героя. Його мужність і жертовність назавжди залишаться у пам’яті рідних, побратимів та вдячних лубенців.

Висловлюємо глибокі співчуття батькові, мамі, дружині, дітям, брату, усім рідним та друзям захисника.

Вічна і світла пам'ять воїну. Царство Небесне.

Прощання з ЛЕВЧЕНКОМ Владиславом Івановичем відбудеться 11 травня о 12 годині на Володимирському майдані в Лубнах.

Додати коментар

Меню