Кажуть, що прожити сто років – це все одно, що прочитати величезну бібліотеку, де кожна книга – це окремий історичний період.
Вчора свій 100 річний день народження відсвяткувала Мотрона Йосипівна Шамалова, жителька села Кревелівка, Оріхівського старостату. Доля цієї жінки стала справжнім дзеркалом минулого століття. Вона народилася у 1926 році. Тільки замисліться: на її очах змінювалися кордони держав, з’являлися й зникали цілі ідеології, а світ пройшов шлях від кінних підвод до польотів у космос та ери штучного інтелекту.
Ювілярка пам’ятає смак хліба з печі, важку працю в полі та перші вогники електрифікації. Але попри всі випробування – голод, війни, відбудову та економічні кризи – вона зуміла зберегти те, що сьогодні є рідкістю – щиру усмішку, незгасний інтерес до життя, почуття гумору.
Мотрона Йосипівна народилася в багатодітній родині. Все своє життя прожила в селі Кревелівка. Закінчила сім класів, важко працювала в колгоспі. Мала сина, двох онуків (на жаль син та внук відійшли за межу вічності). Зараз опікується внучкою Людмилою, має трьох правнуків та двох праправнуків. До 98 років Мотрона Йосипівна ще щупала бур’янець на своєму городі. Зараз її гарно доглядає родина. І коли рідні запитують її про «рецепт» такої витримки, ювілярка лише примружує очі від сонця і каже: «Немає ніякого секрету. Треба просто вірити в Бога і завжди звертатися до нього».
І дійсно, найбільше вражає навіть не цифра «100», а той факт, що за все століття Мотрона Йосипівна жодного разу не була пацієнткою лікарні. У її медичній картці не знайдеться жодного запису про госпіталізацію чи серйозні недуги. Посміхаючись іменинниця каже: «Мій лікар – це Бог і природа, а мої ліки – робота і рух». Життєвий приклад ювілярки – не просто генетичне везіння, це нагадування нам усім про неймовірні ресурси людського організму, коли він живе в гармонії з ритмами природи та має міцний внутрішній стержень.
А привітати Мотрону Йосипівну з подарунками та квітами разом зі мною до її оселі завітали староста Оріхівського старостату Олександр Гриценко разом зі своїми колегами, голова відокремленого підрозділу ветеранів України у Лубенській територіальній громаді Ніна Кисляк разом з членом правління організації Віктором Марущенком.
Ми щиро вітаємо ювілярку громади і бажаємо їй головного – спокійного неба, теплих обіймів рідних та щоб кожен наступний ранок починався зі смачного чаю та солодких цукерок, які так полюбляє Мотрона Йосипівна.
Директор територіального центру Наталія Сухонос
