Літо стукає у домівки лубенців не лише сонцем і прохолодою, а й гіркими звістками про непоправні втрати. Не полишає горе нашу громаду. У засвіти ідуть захисники, а в серцях рідних загиблих героїв назавжди оселюються біль і смуток. Лубенська громада прощається ще з одним хоробрим воїном.
17 травня 2026 року на Донецькому напрямку фронту, мужньо виконавши військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу і незалежність, у ході виконання бойового завдання загинув наш земляк - командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів - командир екіпажу, взводу, роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини СТЕЦЬ АРТЕМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ.
Артем Олександрович народився 31 травня 1997 року у місті Лубни. Спочатку навчався у ЗШ№2, а потім, до 7 класу, продовжив здобувати знання у ЗШ №7. У шкільні роки був ініціативним, завзятим, старанним у навчанні. Згодом родина переїхала до Києва, тож юнацькі роки пройшли у столиці України. Там Артем Олександрович навчався у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна, де здобув повну загальну середню освіту. Потім закінчив авіаційний коледж.
Проходив військову службу за контрактом у Національній гвардії України, паралельно заочно здобував вищу освіту у Київському національному авіаційному університеті.
У травні 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України. Мужньо боронив нашу державу від ворога-агресора. Воював у найгарячіших точках Донецького та Запорізького напрямків. Виконував бойові завдання на Покровському напрямку. «Чаклун» - саме такий позивний мав Артем Олександрович - був справжнім патріотом, сміливим воїном, щирим українцем.
Віддаючи накази, командир відділення завжди діяв виважено. Намагався не тільки успішно виконати бойові завдання, а й зберегти життя особового складу. Йшов попереду, де було найважче і найнебезпечніше. Побратими цінували його за людяність, професіоналізм і відповідальність.
Артем Олександрович був добрим, чуйним, товариським. Друзі назавжди запам’ятають його щиру посмішку. Він любив спорт, відвідував спортзал, був фізично загартованим. Особливий емоційний зв’язок у Артема Олександровича був з молодшим братом. Для нього, він був прикладом справжнього чоловіка.
А для мами, батька, який теж боронить Україну у лавах Збройних Сил - гордістю.
Доземний уклін тобі, Герою. Ти віддав найцінніше – життя за майбутнє України, за мир і спокій кожного з нас. Ми ніколи не забудемо цю жертовність.
Висловлюємо глибокі співчуття мамі, батьку, брату, дідусеві, бабусям, усім рідним та близьким воїна. Поділяємо цю непоправну втрату разом з вами.
Світла пам’ять. Царство Небесне. Спочивай з миром, Герою.
Прощання з СТЕЦЕМ Артемом Олександровичем відбудеться 6 червня о 12 годині на Володимирському майдані в Лубнах.