18 квітня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць. І невипадково він випадає на весняну пору року, коли прокидається від сну природа, чепуряться після зими міста і села, впорядковується територія навколо пам’яток та історичних місць. Щороку, як і в усій Україні, ми готувались до нового туристичного сезону, чекали гостей, щоб якнайкраще репрезентувати історико-культурну спадщину рідного краю. Так було, коли весна була мирною. Але не цьогоріч, адже із сусідньої Росії на нашу землю прийшла жорстока московська орда зі своїми смертоносними гостинцями, які забирають десятки тисяч людських життів, руйнують наші прекрасні міста і села, нищать храми та відомі пам’ятки.
Про історію нашого славного, такого молодого і древнього, міста розповідають його пам’ятки археології, величні архітектурні споруди, пам’ятні знаки та меморіальні дошки. Приємно, що, як і завжди навесні, у нашому місті проводяться роботи по прибиранню та благоустрою території навколо наших пам’яток. Цим займаються працівники КП «Ритуалсервіс», інших установ та організацій. Хочеться згадати, зокрема, працівників КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування», які доглядають за могилами медиків, а також колектив Лубенської ЗОШ №4, силами та коштами працівників якої виконано частковий ремонт пам’ятного знаку жертвам голодомору 1932-1933 років на кладовищі по вул.Д.Сірика та висаджено навколо нього кущі і дерева.
Наукові співробітники Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького проводять екскурсії по нашому тисячолітньому місту, зокрема, і для внутрішньо переміщених осіб, які прибули до Лубен із міст і сіл України, де відбуваються активні бойові дії. Вони знайомляться з історико-культурними пам’ятками Лубен, історичним минулим посульського краю. На сайті Лубенської міської ради в рубриці «Лубенщина туристична » також можна ознайомитись з найбільш цікавими пам’ятками культурної спадщини Лубенської територіальної громади і відшукати їх за картою-довідником.
Головними пам’ятними знаками нашого міста по праву можна назвати пам’ятник давньоруському воїну – захиснику Київської Русі та пам’ятний знак на честь 1000-ліття міста Лубен, які зримо нагадують про цей славний період в історії нашої Української держави. На площі Слави, куди ми приходимо вшанувати пам’ять наших воїнів, що загинули в роки Другої світової війни, вгорі вибито зображення матері з дитям, що тягнеться рученятами до сонця. У ньому – віра у мирне майбуття, у перемогу, в те, що над Україною зійде «сонце правди» й обов’язково збудуться пророчі слова Великого Кобзаря: «І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі…» А на життєвому рушнику нашої неньки України, де з давніх часів переплелись червоне і чорне, любов і журба, майбутнє українського народу буде вишите білим по білому.
