Українська культура прекрасна у своєму розмаїтті. Ми, українці, підхоплюємо надбання минулих поколінь, які жили перед нами на цій святій землі, зберігаємо, примножуємо і передаємо далі. Одним із компонентів матеріальної культури, що зберігає глибину художнього чуття, доцільність крою, пристосованість до природничо – кліматичних умов, смаків естетичного втілення є народний одяг.
На етнографічній годині «Традиційний одяг Лубенщини» 16 квітня у Лубенському краєзнавчому музеї зібралися шанувальники історії та затишних креативних зустрічей.
Науковий співробітник Тетяна Сафронова запропонувала відвідувачам поринути у світ яскравого й самобутнього культурного явища та дізнатися про особливості жіночого вбрання, притаманні полтавському та лубенському строю.
Своїми знаннями поділилася лубенська майстриня Валентина Ляшенко, яка повідала про характерні риси жіночого одягу різних регіонів України, красу та практичність народного вбрання, про створення різноманітних елементів, яке було не лише клопіткою працею, а й справжнім ритуалом. Пані Валентина презентувала до уваги присутніх автентичні речі з власної колекції та створені нею «репліки» - високоякісні копії речей, які стали складовою образу сучасної жінки.
Лубенці та гості міста побачили сорочки, керсетки, очіпки, пошиті за зразками знятими з оригіналів, котрі зберігаються у музеях та приватних колекціях України.
Шанувальниця історії з села Засулля Тетяна Гурт познайомила відвідувачів з сімейними реліквіями своєї родини та показала фото лубенок у народному одязі початку ХХ століття.
Під час заходу пролунали уривки з етнографічної праці Василя Милорадовича «Життя-буття лубенського селянина» (1902) та наукової розвідки Василя Семенюти «Український жіночий одяг поширений на Лубенщині в кінці 18 на початку 19 століть» (1960). Присутні також мали змогу побачити унікальні речі з колекції Лубенського краєзнавчого музею.
