Як уберегтися в інформаційному просторі в умовах воєнного стану? Де найбільше поширені загрози? На ці питання спробуємо знайти відповіді у наступному матеріалі.
- Інтернет;
- соціальні мережі, месенджери (Telegram, Viber, Facebook, Instagram та ін.);
- sms-розсилки та ін.
ОБЕРЕЖНО!
Шахраї використовують:
- псевдоблагодійність;
- попит на оренду житла. Надаються пропозиції щодо оренди фейкового житла для переселенців (або реального житла без надання послуги оренди, оскільки «орендодавець» зникає одразу ж після отримання завдатку або першого платежу за оренду);
- пасажирські перевезення та евакуацію, за які Ви сплачуєте кошти наперед, а по факту вони не здійснюються;
- попит на товари першої необхідності. Здійснюється «продаж» товарів (особливо тих, які потребують ЗСУ: військової амуніції, технічних пристроїв, харчових продуктів і т.п.);
- бажання виїхати за кордон – маються на увазі шахрайства, пов’язані з перевезенням через державний кордон України чоловіків призовного віку та тих, хто може підпадати під мобілізацію;
- пошук інформації про безвісно відсутніх осіб та їх викуп із полону – шахрайства під приводом надання інформації щодо безвісно зниклих громадян, можливостей викупу їх з полону та ін.;
- попит на фінансову підтримку або послуги державних органів. Наприклад, шахраї можуть пропонувати перерахувати гроші на послуги нотаріуса або сплатити комісію для отримання державних виплат.
Як це виглядає?
фейки (неправдива інформація про будь-кого чи будь-що, дезінформація):
· елемент інформаційної війни (фейкові новини);
· інструмент шахрайства. Треба остерігатися:
1) фейкових вебсайтів (такий сайт може маскуватися як під офіційні сайти державних органів та установ, так і під сайти благодійних фондів, гуманітарних центрів і т.п.);
2) фейкових сторінок у соціальних мережах як організацій і установ, так і окремих волонтерів, у тому числі й реальних;
3) фейкових каналів у месенджерах (Telegram, Viber та інші).
ЯК ВІДРІЗНИТИ:
- як правило, головною ознакою фейкових сайтів від реальних є їх домене ім’я: оригінальний сайт має на кінці .ua, .com чи .gov, а фейковий – .org, .site і складається зі слів, які важко розібрати;
- фейкові сторінки чи акаунти, як правило, відрізняються від оригінальних однією чи кількома літерами. Тому необхідно ретельно вчитуватися у назву організації чи установи, пильно перевіряти логотип (наприклад, поширеним є розсилка спаму від імені відомих мереж магазинів «АТБ» чи «EVA»), звертати увагу на давність створення акаунту та його змістовне наповнення.
