6 вересня у Публічній бібліотеці імені Володимира Малика, під керівництвом організаторів заходу – директора бібліотеки Валентини Сьомак та її колективу, презентували нову збірку поетеси Тетяна Домашенко «Я – Україна».
Вона могла б стати агрономом і вирощувати хліб. Або обрати шлях викладача християнської етики і вкладати у юні уми біблійну мудрість. Могла стати державним службовцем і віддати свої вміння державі. А вона стала поетесою – тому сіє в душі Боже зерно і плекає національну свідомість українців, викохує в їхніх серцях гідність, пошану до своєї нації і до себе самих. Вона – запальна, харизматична, емоційна та оптимістична Тетяна Домашенко, нову збірку якої під промовистою назвою «Я – Україна» презентували цього дня.
Про те, як щиро, з якою енергією та ентузіазмом Тетяна Домашенко віддається будь-якій справі, за яку береться, добре знає Олександр Печора, якому випала честь модерувати цей захід. А занять у неї немало: поетеса, громадсько-політичний діяч, засновниця та директор видавництва «Духовна Вісь»… здається, умістити стільки в одне життя неможливо. Та для Тетяни Михайлівни це звична справа, головне – робити те, що любиш. А у її любові до поезії не сумнівається ніхто, хто хоч кілька хвилин з нею поспілкувався. Адже поетеса навіть у повсякденності розмовляє віршами, здається, сама не помічаючи, як з її вуст постійно зриваються віршовані рядки, чи то з написаного, чи з майбутнього.
Збірка «Я – Україна» - це своєрідне продовження попередньої «Небесна Сотня воїнів Майдану». До речі, саме з легкої руки Тетяни Домашенко з’явився термін «Небесна Сотня». У збірці «Я – Україна» органічно поєднані нові твори, такі як «Буча», створений у час переживань за дітей та онуків, що ледве втекли з-під окупації у далеку Італію, з написаними давно, як, приміром, пророчий вірш «Очищають Афган від афганців», народжений у далекому 1995-му.
За твердим переконанням Тетяни Михайлівни, Україна – це душа світу, і вона має місію Ісуса Христа. Хресна дорога України вилилася в поему «Калинова Голгофа – Хресна Дорога України», яку сама авторка вважає ключовим твором збірки. Паралелі, що вона проводить між історією України та шляхом Ісуса Христа на Голгофу, вражають і жахають, але водночас вселяють надію. Варто лише прочитати останній розділ поеми про воскресіння.
Назвою збірки стала цитата з вірша «Молитва України», що був написаний у перший рік незалежності нашої держави, а пізніше український композитор Петро Деряжний з Австралії написав до нього музику, створивши пісню, що облетіла мало не весь світ. До слова, на музику покладено дуже багато поезій Тетяни Домашенко, деякі з них увійшли у книгу пісенної лірики, присвячену Раїсі Кириченко. Одну з пісень присутнім пощастило почути у виконанні самої авторки. Колекція поповнюється і вже є матеріал для доповненого пісенника.
Якщо вже говорити про плани, то їх немало, та найголовніший – Перемога, у якій Тетяна Михайлівна анітрохи не сумнівається. Взагалі, найсильніше враження від презентації, самої поетеси та атмосфери – це оптимізм та віра у краще. І для настання цього кращого Тетяна Домашенко робить усе можливе, вона – справжній боєць духовного фронту, вразливий, чуйний, але незламний. З такими воїнами Перемога неодмінно буде за нами!
-min.JPG)
