18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам'яток і визначних місць. В Україні, відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року №1062/99, цей день має назву - День пам'яток історії та культури.
"Збережемо нашу історичну батьківщину" – ось девіз цього дня, надзвичайно актуальний сьогодні, коли так багато пам’яток зруйновано внаслідок військових дій. Завдання цього дня – вкотре нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини різних народів, її унікальність і в той же час вразливість та важливість збереження для майбутніх поколінь.
Лубенщина багата на культурні пам’ятки, та й саме місто Лубни має статус історичного місця, адже його історія сягає більш ніж тисячолітньої давнини, про що є згадки у декількох писемних пам’ятках. У Лубенській територіальній громаді під охороною держави перебуває 138 об’єктів культурної спадщини, з них: 16 - пам’ятки археології, 5 - монументального мистецтва, 93 - історії, 22 - архітектури, 1 - садово-паркового мистецтва, 1 - об’єкт ландшафтний.
В час, коли наша національна ідентичність під загрозою, особливої важливості набувають пам’ятники, що зримо нагадують про славний період в історії України – період Київської Русі, - який наші «миролюбиві сусіди» хотіли привласнити, розпочавши повномасштабну війну на українській землі. Це пам’ятник давньоруському воїну – захиснику Київської Русі та пам’ятний знак на честь 1000-ліття заснування міста Лубен.
Нині славні традиції древніх воїнів продовжують мужні захисники незалежності нашої держави, які щодня віддають за неї життя. Пам’ятний знак на їх честь знаходиться на території дитячого парку імені О.Донченка, де незабаром буде закладені нові меморіальні плити з іменами лубенців, які героїчно загинули у боях проти військової агресії російської федерації.
Серед різноманіття відомих, заслуговують на увагу пам’ятки Лубенської громади: Земська лікарня (нині дитяча поліклініка), Воскресенська церква (с.Снітин), усипальня родини Шеметів (на виїзді з міста дорогою на село Калайдинці), Успенська церква (с.Піски) та інші. Віковічні традиції народу живуть у таких локаціях як, приміром, Лиса гора, Петрова криниця, Замкова гора тощо.
Наш край дуже багатий на визначні пам'ятки, та чи буде у наших нащадків можливість через них доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас: чи зуміємо зберегти? Все це память, що прийшла до нас за десятки, сотні і більше років тому, все дихає історією і духом українського народу.
Все те, що вже було й пройшло,
І жити нам там не дано,
Перед минулим капелюха треба зняти,
Перед майбутнім – засукати рукави.
-min.jpg)
