Позачергова тридцять п’ята сесія Лубенської міської ради 16 листопада прийняла чергове рішення про перейменування вулиць та провулків у місті Лубни, назви яких підпадають під дію Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну».
Цього разу були перейменовані:
- вулиця 8 Березня на вулицю Сергія Шелухіна,
- провулок 8 Березня на провулок Сергія Шелухіна,
- вулиця Першотравнева на вулицю Євгена Чикаленка,
- провулок Першотравневий 1 на провулок Євгена Чикаленка 1,
- провулок Першотравневий 2 на провулок Євгена Чикаленка 2,
- вулиця Тупікова генерала на вулицю В’ячеслава Липинського,
- вулиця Черняховського генерала на вулицю Світанкову,
- вулиця Щелканова на вулицю Андрія Жука.
У своєму рішенні депутати керувалися нормами Закону України, рішенням комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади, рекомендаціями і висновками Українського Інституту національної пам’яті.
Врахували й ініціативу жителів вулиці Черняховського та перейменували її на вулицю Світанкову, поєднавши на одному перехресті з існуючою вулицею Сонячною.
Для довідки:
Сергій Павлович Шелухін (1864-1938) – український вчений, видатний юрист, історик, дипломат, громадський і політичний діяч, представник народницько-демократичного напрямку української політичної думки міжвоєнного періоду, письменник, педагог, член п’яти наукових товариств. Народився у Золотоніському повіті на Черкащині. Закінчив Лубенську чоловічу гімназію, навчався в Київському університеті. Член українського руху з 1905 року. Діяч УНР. Генеральний суддя та Генеральний прокурор у добу Центральної Ради.
Євген Чикаленко – видатний діяч Української революції 1917-21 рр., меценат, видавець, публіцист, землевласник, член Старої Громади, ініціатор заснування організації, з якої народилася Українська Центральна рада - Товариства Українських Поступовців. Життя і діяльність пов’язані з Лубнами. Був одружений і Марією Вікторівною Садик родом з Лубенщини. Молоде подружжя з Харкова переїздить до Лубенщини, де починає господарювати. Мешкав у маєтку Кононівка, придбаному у 1899 року (тогочасна Пирятинська волость Лубенського повіту).
В’ячеслав Липинський - історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Належав до лубенської хліборобської організації.
Жук Андрій Ілліч - (1880, с. Вовчок, нині с. Вовчик Лубенської громади –1968, Відень) - громадсько-політичний і кооперативний діяч, публіцист. Походив зі старовинного козацького роду. Працював писарем, канцеляристом Лубенської повітової земської управи. Був членом місцевого українського гуртка, від 1905 – один з лідерів Української соціал-демократичної робітничої партії, з 1907 року мешкав у Львові, займався публіцистичною діяльністю, співпрацював з газетами соціал-демократичного та націонал-демократичного напрямів, редагував журнали «Економіст» і «Самопоміч», 1914-1918 – один із засновників і чільних членів Союзу Визволення України, Головної Української Ради (1914-1915), Загальної Української Ради (1915-1916, від Наддніпрянської України), перебував на дипломатичній службі в посольстві Української Держави, згодом УНР у Відні та радник МЗС УНР. З 1930 року керував статистичним бюро Ревізійного союзу українських кооперативів. Останні роки життя присвятив дослідженням історії українського революційного руху. Автор численних статей із суспільно-політичних і економічних проблем.
Детальніше про ці визначні в українській історії особистості розкажемо у найближчих випусках рубрики «Повернуті із небуття».
