Втрачаємо... Болить... Сумуємо....

Не квітами й сонечком йде до нас березень. Лине він на Лубенщину гіркими новинами й сльозами… Знову страшна звістка затьмарює очі й пригинає плечі.

3 березня 2024 року, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, вірний військовій присязі, біля н.п. Уманське, Донецької області загинув наш земляк - механік-водій механізованого батальйону, солдат ОСТАПЧУК ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ.

Олег Миколайович народився 17 липня 1977 року в Лубнах. Закінчив  загальноосвітню школу №9. Професію слюсаря-інструментальника здобув у Лубенському професійно-технічному училищі №12.

Після строкової служби у лавах Збройних Сил, повернувся в Лубни та працював водієм у товаристві «Лубенське племпідприємство». Ніколи не сидів без діла: вмів працювати руками, займався обробкою каменю. Захоплювався футболом.

Проте, чітко усвідомлював, що протистояти ворогу, який прийшов на нашу землю, потрібно кожному. З березня 2023 року – він, разом з побратимами з третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, у найгарячіших точках фронту. Боронили Авдіївку, але, на жаль, не судилося повернутися додому зі щитом. Зустрічаємо на щиті.

Висловлюємо глибоке співчуття мамі та брату воїна, всім рідним та друзям. Світла і вічна пам’ять Олегу Миколайовичу.

Царство Небесне!

Прощання з ОСТАПЧУКОМ Олегом Миколайовичем відбудеться 9 березня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.

Додати коментар

Меню

Перекладач жестової мови
Ти як?
Ти як? Перекладач жестової мови