Днями у міській бібліотеці ім. В. Леонтовича розгорнуто книжкову виставку «Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам’ять», на якій представлені документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси.
26 квітня 1986 року одна із найскорботніших дат, спогади про яку, ще довго будуть пронизувати серця гострим болем. Минає 35 років, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилює людей – і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. І жодна статистика не скаже скільки людських життів понівечено чорнобильським смерчем.
День вибуху четвертого реактора на ЧАЕС міг би стати останнім днем для України, якби у вогнище палаючого ядерного кратера не кинулися, жертвуючи собою, прип’ятські пожежники й нічна зміна станції. За кілька годин їх, спалених радіацією, замінять інші, лік яких піде вже на десятки тисяч.
До першої шеренги сміливців, які виступили на боротьбу з розбурханим ядерним монстром стали і лубенці, руками яких було зведено 220 кілометрів колючої огорожі навколо зони відчуження, побудовано близько 200 кілометрів шосейних доріг, проведено дезактивацію десятків населених пунктів України і Білорусії, більше мільйона квадратних метрів приміщень атомної станції.
Доземно схиляємося перед ліквідаторами цієї страшної аварії, перед пам’яттю до часу померлих від радіаційного смерчу.
