23 листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років.
Цього року ми втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.
У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти українського народу. Внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років наша держава втратила мільйони людських життів.
Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.
Голодомор став можливим тому, що українці під час Української революції не змогли вистояти у збройній боротьбі проти більшовицької агресії. Окупація України вилилася нашому народові у численні злочини, масові репресії, терор, депортації.
Сьогодні рашисти, як спадкоємці того режиму, знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі. Сучасна російсько-українська війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, але й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.
Про сталінський геноцид українців дізнається дедалі більше людей в інших країнах світу. Знання про Голодомор в Україні 1932–1933 років допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують. Пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932–1933 роках голоду як інструмента здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей.
Сьогодні українські воїни стоять на сторожі того, щоб на столах українців завжди був хліб. Щоб більше ніколи на багатій українській землі люди не гинули від голоду. Щоб більше ніколи нашу землю не топтала нога окупанта.
Тож молимося за мільйони душ, які втратила наша земля. Нехай сьогодні свічки пам’яті в українських оселях будуть символом вогню мільйонів українських сердець, які вшановують пам'ять закатованих голодом українців.
У глибокій скорботі схилімо наші голови на знак пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму.
Зігріємо своїм теплом і підтримаємо Героїв, хто зараз протистоїть ворогу на передовій. Вони ангели-охоронці української нації.
Вічна пам’ять замореним голодом та загиблим!
Закликаємо сьогодні о 16.00 згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди.
Слава Україні!