Із виставки «Полтавський рушник ХІХ – поч. ХХ ст.»

20 липня у галереї мистецтв Лубенського краєзнавчого музею імені Гната Стеллецького розгорнулась виставка «Полтавський рушник ХІХ – поч. ХХ ст.» із колекції етнографічно-дослідницького тріо: Едуарда Крутька, Романа Володіна та Олександра Федоренка.

Привітати колекціонерів прийшли представники влади громади - заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Ірина Харченко та заступник начальника Управління культури і мистецтв Світлана Васюк, небайдужі до мистецтва лубенці та гості міста.

 

Кілька слів про учасників виставки.

Едуард Крутько, лікар за фахом, засновник культурно-туристичного осередку та етнографічного музею з промовистою назвою «Древо». Організатор успішного, вже навіть традиційного літнього етнофестивалю «Під дідовими липами», який вже встиг стати візитівкою села. Цьогоріч фестивалю виповнюється 5 р. Едуард Крутько, не зважаючи на молодий вік, вже стиг бути відзначений як кращий студент медакадемії імені Горбачевського у Тернополі, за активну громадську діяльність і успішні культурно-освітні проєкти отримав відзнаку на честь загиблого на Майдані Олександра Капіноса та став лауреатом обласної премії імені Феодосія Рогового.

Роман Володін, громадський діяч, успішний фотограф, співзасновник освітнього проєкту для дітей у м. Лубни «Епоха». Роман понад 10 років колекціонує предмети побуту та ремесла Полтавщини. Цікавиться історією будівництва традиційного житла, зокрема саманного будівництва, очеретяні дахи.Спільно з Едуардом Крутьком бере участь в експедиціях Зіньківщиною, Миргородщиною, а ще - Гадяч, Сорочинці та Велика Багачка.

Олександр Федоренко – молодий лікар-ветеринар, родом із Гребінківського району. Колекціонувати старожитності почав відносно недавно, але в планах розширювати горизонти пошуків. У соцмережах можна відстежувати його діяльність, оскільки для популяризації своєї діяльності він створив офіційну сторіночку під символічною назвою «Гарус».

На сьогодні Олександр може похвалитись чималою збіркою рушників, сорочок, предметів побуту, які зберігаються у рідній Сербинівці. А починалося все із спадку, який перейшов йому від бабиної тітки Марії Чегир. А потім була дідова, колиска, прабабусина прядка і все інше. До слова, Олександр учора вперше бере участь у такій збірній етновиставці.

Лубенський краєзнавчий музей вдячний за можливість показати в стінах галереї цілий пласт етнічної Полтавщини довжиною в понад сотню літ. Це як своєрідний літопис художньої творчості нашого народу, відображення його культурної пам’яті.

Виставка триватиме упродовж місяця.

 

Фото О.Міщенка 

Додати коментар

Меню

Перекладач жестової мови
Ти як?
Ти як? Перекладач жестової мови