У ці різдвяно-новорічні дні галерея перетворилася на автентичну українську світлицю. Вона шепоче до нас живою, неповторною, виразною історією, історією наших пращурів, вишитою на рушниках.
28 грудня у галереї мистецтв Лубенського краєзнавчого музею ім. Г.Я. Стеллецького відкрилася етнографічна виставка наївного рушника «Увага! Говорить і показує рушник». Ця унікальна колекція рушників у стилістиці примітивізму зібрана великим ентузіастом, засновником та власником музею Етнографічна Збірка «Древо», справжнім патріотом та щирим українцем Едуардом Крутьком.
У виставковій залі галереї представлено понад 50 рушників ручної роботи, переважно зібраних під час експедиції на території Полтавщини. Рукотвори відрізняються від сучасних, і не схожі один на одного, бо кожен – неповторний, як виняткова кожна життєва дорога. Тож відвідувачі мають змогу доторкнутися до справжніх людських доль, збережених на полотні. Кожний рушник – це те зерно, яке вкладала у нього кожна майстриня, та радість чи душевний біль, яким хотілося поділитися.
Ця експозиція – справжній скарб для вишивальниць і ткаль, адже елементи старовинних візерунків не втратили актуальності й досі. Вона безцінна для етнографів, істориків, для кожного з нас, бо тут збережено минуле нашого народу, вишита книга його життя, кожна сторінка якої – то чиясь доля.
Відкриття виставки було багатолюдним, привітати Едуарда Крутька завітали: депутат Полтавської обласної ради Яніна Барибіна, заступник начальника Управління культури і мистецтв Оксана Радченко, депутати міської ради Яна Можчіль та Сергій Мисник, професорка Харківського національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Анна Гончаренко та багато інших. Всіх їх щиро вітала й запрошувала до слова ведуча заходу Алла Литовченко і, звісно, сам Едуард Крутько.
Мудрими настановами ділилася заслужена майстриня народної творчості Ганна Гойда, адже вона сама щодня вплітає в хрестики нашу національну ідентичність та несе її у світ.
Важко переоцінити внесок Едуарда Крутька у примноження скарбниці нашої культурної спадщини. У кожному його кроці, погляді, слові, відчувається любов до родинних цінностей, роду, нації, народу… І в цьому незаперечна заслуга матері пані Оксани, яка цього дня розділила радість із сином.
З віршованим словом до присутніх звернулася Ганна Кревська, тонко, поетично відчувши кожен стібок, кожне вишите слово.
Додавали автентичного різдвяного духу учасники фольклорного колективу громадської організації «Предки» під керуванням майстрині, власниці майстерні «Стьожка» Валентини Ляшенко.
Музичний фон філігранно створювала студентка 3 курсу Лубенського фінансово-економічного фахового коледжу Полтавського державного аграрного університету Ангеліна Мисник.
Гучно і життєстверджуюче звучали колядки від учасниць молодіжного фольклорного гурту з Києва «ЩукаРиба» Маргарити Кокошко та Ярини Сізик.
А ще, варто лишень прислухатися, ледь чутно бриніли рушники. Розповідали кожен свою історію, ділилися пережитим, втішали, обіймали крилами, невагомо гладили по голові. І здавалося, озирнися – і побачиш примарний образ бабусі, яка благословляє натрудженою пучкою тебе, маленьку. І всіх нас.
Маєте змогу доторкнутися до нашої історії ще протягом місяця – саме стільки буде діяти виставка. Запрошуємо завітати у галерею мистецтв!
