Естафету ланцюжка добра продовжили Лубни

12 квітня Лубенська громада стала наступною ланкою ланцюжка добра, світла та надії, що з’єднує серця людей у прагненні до перемоги та свободи. Цей ланцюжок протягла через усю Україну Світлана Кас’яненко, українська письменниця, поет-пісняр, автор та виконавець, громадська діячка, волонтерка та просто світла й натхненна жінка.

Насамперед у Лубенській бібліотеці для дорослих імені Леонтовича розпочалося спілкування за круглим столом, де гостей зустрів начальник Управління культури і мистецтв Юрій Литовченко. Ведуча заходу Наталія Медведовська запросила присутніх відкрити серця для добрих справ, долучитися до збору коштів на придбання авто для транспортування поранених та запросила до слова Світлану Василівну.

Слід зазначити, що ще починаючи з 2014 року вона разом із однодумцями їздить по всій лінії розмежування, зустрічаючись із воїнами, привозячи їм смаколики, необхідні речі, натхненні пісні, а головне – розраду, Божий захист і жіноче материнське тепло, якого їм так бракує далеко від дому. Це вже 118 -та поїздка на фронт, кожна з яких не обходиться без зупинки у Лубнах, де підтримують, довантажують і відправляють далі. А це понад 400 концертів, що проводяться у бліндажах і підвалах, навіть просто неба, коли на голови може прилетіти у будь-який момент, для людей, які живуть там і боронять нашу землю. Кожне слово пані Світлани – як привіт звідти, як промінчик добра, який ми маємо підхопити.

Щиро та душевно звернулася до присутніх заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Ірина Харченко, засвідчивши свою глибоку повагу та вдячність за самовідданість і небайдужість. Серед учасників - тепер вже пісенний персонаж, полковник Сергій Сухина. А про інших гостей треба сказати окремо, адже кожен з них – непересічна особистість, справжня знаменитість та неймовірна величина у своїй галузі.

І перший – Володимир Талашко, народний артист України, незабутній Скворцов із «В бій ідуть тільки старики», людина-легенда, яка заслужила визнання і народну любов однією лише роллю, після чого не зупинилася на досягнутому. Їздити на «нуль» у свої 77 – саме тільки це заслуговує на повагу та захоплення. Його аристократичні манери змушують жінок відчувати себе прекрасними, а чоловіків – наслідувати. Вічне «Будемо жити» і «От винта» - надихають на звершення та боротьбу.

Кого неможливо не помітити в будь-якому товаристві – народний артист України Анатолій Демчук, «український пересмішник», веселун та гуморист, що своїм невгамовним позитивом заряджає на всі сто. Коли губишся, чи то він ще розповідає щось із власного життя, чи вже читає гумореску, коли регочеш від душі , хоч п’ять хвилин тому витирав сльози суму, коли впевнений, просто знаєш, що наш народ непереможний… Значить, на сцені Анатолій Демчук. Його чекають на фронті, його чекають тут, його неперевершений український гумор, силу духу, чоловічу міць і впевненість.

І нарешті, мрійлива і ніжна, слабка і незламна, жіночна і непереможна, як наша Україна, - Зоя Тимченко, заслужений діяч естрадного мистецтва, співачка та самовіддана волонтерка, яка разом зі своїм чоловіком мандрує сходом України, розвозячи допомогу, яку самі ж і зібрали. Її ніжний голос – це голос кожної української жінки, яка чекає, плаче, надіється, кохає, яка своєю молитвою тримає на світі когось надважливого, яка рятує життя заради майбутнього.

Спілкування продовжилося на концерті у Центрі культури і дозвілля, де гостей громади та присутніх привітав Лубенський міський голова Олександр Грицаєнко. По завершенню заходу він вручив гостям невеличкі подарунки та подякував за подароване задоволення від дійства. Концертна програма була цікавою, насиченою, змістовною й залишила по собі незабутні емоції та враження.

А родзинкою став вихід на сцену маленьких вихованців «Патісон кідс клаб» під керівництвом Наталії Ковп, які передали воїнам власні вироби для гарного настрою.

 

Додати коментар

Меню

Перекладач жестової мови
Ти як?
Ти як? Перекладач жестової мови