5 жовтня Лубенський міський голова Олександр Грицаєнко привітав працівників Лубенського РВП ДУ "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" зі 100-річчям від створення санітарно-епідеміологічної служби України.
На невеликому урочистому зібранні, що відбулося на території установи, до колег звернулася завідувачка закладу, депутат міської ради Юлія Діхтярь, яка привітала колектив з визначною датою напередодні відзначення професійного свята – Дня працівників державної санітарно-епідеміологічної служби.
Лубенський міський голова Олександр Грицаєнко, звертаючись до присутніх працівників закладу-ювіляра, згадав головні віхи його розвитку та становлення, починаючи з 1922 року, коли після підписання Декларації про санітарні організації в країні почали створювати санітарно-епідеміологічні станції.
Так, 1929-1930рр. ця медична установа у Лубнах була міжрайонною санітарною службою, що обслуговувала 16 районів до створення Державної санітарної інспекції у 1933 році. Згадав керівник громади й багатьох очільників закладу, з якими доводилося співпрацювати упродовж років.
Загалом служба району пережила різні етапи реорганізації – від самостійного СЕС до санепідвідділу при ЦРЛ, доки знову не була виокремлена в самостійну службу. Колектив райСЕС неодноразово був переможцем обласних змагань серед санепідемстанцій області, нагороджений різними почесними відзнаками. Свого часу тут проводилися показові заняття для медичних працівників, одноденні семінари-практики ВОЗ для лікарів Африки, Латинської Америки та деяких країн Західної Європи.
Тож подякувавши колективу за відданість справі та самовіддачу, з нагоди відзначення професійного свята та ювілейної річниці заснування закладу Олександр Петрович відзначив грамотами виконавчого комітету працівників санітарно-епідеміологічної служби громади: Тамару Давиденко, Ірину Андрійчук, Вячеслава Дьоміна, Тетяну Істоміну, Ігоря Бородавку та Анатолія Плотнікова.
Тож сьогодні Лубенський РВП ДУ "Полтавський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України" зберігає власну історію, творить її сьогодення та вписує нові сторінки.
З повагою Олександра Степанченко.