Днями Лубни відвідала делегація з села Заріг Оржицької громади - сільський староста Володимир Тараненко, художник-геральдист Станіслав Дерев’янко, вчителі Зарізького ліцею Світлана Крикун та Людмила Проценко. Разом з науковим співробітником Лубенського краєзнавчого музею ім. Г.Я. Стеллецького Тамарою Дяченко гості побували на території дитячого парку імені О.Донченка, де в кінці ХVІІІ- першій третині ХХ ст. знаходився міський цвинтар, на якому були поховані багато відомих лубенців, серед яких – відомий етнограф, фольклорист, перший директор Лубенської чоловічої гімназії, уродженець села Заріг Матвій Терентійович Номис. Вони поклали квіти до пам’ятного знаку, на якому увічнені імена видатних земляків та до пам’ятного знаку воїнам-лубенцям, які загинули під час російсько-української війни.
А потім була сповнена дружнього тепла екскурсія коридорами і класами першої гімназії імені Матвія Номиса, яку провели заступник директора з виховної роботи Марина Полигач та педагог-організатор Валерія Сень. Гості з Оржиччини відвідали Лубенський краєзнавчий музей, де стали учасниками зустрічі, присвяченої 200-річчю від дня народження Матвія Номиса. Щедрівками їх зустріли учениці гімназії, а з вітальним словом звернулася до шанувальників лубенської минувшини виконуюча обов’язки директора музею Тетяна Сафронова. Після перегляду фільму про нашого славного земляка з розповіддю про його біографію і фольклорну спадщину виступила науковий співробітник Тамара Дяченко. Вона також відзначила, що гідним подарунком до 200-літнього ювілею М.Т.Номиса було відкриття пам’ятного знаку на місці поховання письменника/
Вітання і подяку від земляків Матвія Терентійовича висловив староста села Заріг Володимир Тараненко, а невтомний ентузіаст і популяризатор творчої спадщини свого земляка Станіслав Дерев’янко надзвичайно емоційно розповів про увічнення пам’яті Матвія Номиса в його рідному селі Заріг. Подяку гостям висловила депутат міської ради, молодший науковий співробітник музею Лідія Різуненко. Гості і музейники обмінялись пам’ятними подарунками, зі словами вдячності та надії на співпрацю, яка обов’язково буде, тільки б перемога і мир прийшли до нашого українського народу, який так любив і перли творчості якого зберіг для нащадків, Матвій Терентійович Номис.
