Останнім часом епізоотична ситуація щодо захворювання на високопатогенний грип птиці суттєво погіршилася, про що свідчать зареєстровані випадки захворювання дикої та свійської птиці у Сумській та Рівненській областях .
На сьогодні спалахи пташиного грипу продовжують залишатись глобальною проблемою. Накладення карантинних та інших обмежувальних заходів, заборона торгівлі, знищення поголів’я птиці як в господарствах так і в населення, додаткові ветеринарно-санітарні заходи призводять до суттєвих економічних збитків.
Україна розташована на перетині кількох міграційних шляхів перелітних птахів, тому ризик занесення збудника грипу птиці з дикими перелітними птахами з інших країн, територій та зон існує постійно. Цей ризик істотно підвищується під час весняної і осінньої міграції та в роки аномально теплих зим.
Грип птиці (чума птиці) — висококонтагіозна вірусна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання, травлення та пригніченням. До вірусу грипу птиці сприйнятливі кури і качки будь-якого віку, індики, страуси, цесарки, перепели, буревісники, фазани, горобці, лебеді, чайки та інші види птахів.
Вірус має спорідненість з вірусами грипу людей, а отже до вірусу пташиного грипу сприятливі й люди. Грип птиці – небезпечний для людини своїми ускладненнями: запаленням легенів, ішемічною хворобою серця, порушеннями мозкового кровообігу тощо.
Дикі птахи, що мігрують, є природним резервуаром для високопатогенних вірусів і можуть передавати їх свійській птиці через безпосередній контакт.
Основним шляхом передачі збудника є повітряно-крапельний. Хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем та при кашлі і чханні. Також, факторами передачі збудника є інфікована обмінна тара, корми,
інкубаційні яйця, тушки, пір'я. Механічними переносниками можуть
бути обслуговуючий персонал, комахи, пухоїди, гризуни.
У хворої птиці проявляються різні поєднання наступних симптомів: пригнічення, зниження апетиту, сонливість, хрипи, кашель, чхання, сльозотеча, діарея, тремор, лихоманка, ціаноз непокритих пір'ям ділянок шкіри (особливо гребінця і сережок), похила голова, порушення координації рухів, набряку голови, скуйовдженого пір'яного покриву, зниження несучості і якості шкаралупи яєць. Смерть наступає протягом 1–2-х діб після появи перших симптомів. Падіж птиці може сягати 80–100%. Лікування високопатогенного пташиного грипу не розроблено.
Для профілактики інфекційних захворювань птиці власникам необхідно:
- не здійснювати купівлю птиці в місцях стихійної торгівлі;
- з метою проведення необхідних профілактичних заходів, інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;
- на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;
- дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території);
- утримувати птахів різних видів окремо;
- виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;
- не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;
- проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;
- проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;
- проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;
- дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінювати одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках).
У разі виявлення у домашньої, дикої та синантропної птиці, клінічних ознак чи патологічних змін характерних для грипу птиці, негайно сповістіть фахівця ветеринарної медицини Лубенської дільничної лікарні ветеринарної медицини за тел.: (05361)77-513 та/або Лубенське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області за тел.: (05361)7-37-37.
Лубенське районне управління
Головного управління
Держпродспоживслужби
в Полтавській області
