17 червня відбулось засідання архітектурно-містобудівної ради, на якому було розглянуто ескіз пам’ятника «Військовим 25-ї мотострілецької дивізії – учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986-1990 рр». Ініціатором його встановлення стало Полтавське обласне об’єднання громадських організацій інвалідів-ветеранів Чорнобиля (голова Лариса Погребняк). Вони запропонували розмістити пам’ятник у сквері Третього тисячоліття по вул. Вишневецьких, неподалік від вже існуючого пам’ятного знаку. Представив ескіз пам’ятника член вказаного громадського об’єднання Сергій Погребняк.
Пам’ятник запропоновано виконати з гранітної плити орієнтовним розміром 1.7м х 2.7м з окремими накладками, на яких зображено збірний образ військових-ліквідаторів (барельєф вилитий із бронзи), а також зображення четвертого енергоблока Чорнобильській АЕС та медалі ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС зразка 1990 р. Основними написами є назва пам’ятника та перелік військових частин, що брали участь у ліквідації наслідків аварії.
Чимало зауважень у членів архітектурно-містобудівної ради було до форми пам’ятника, композиційного навантаження тощо. Але головна дискусія виникла щодо місця його розташування. Вказували на неможливість візуального сприйняття площинної форми пам’ятника на запропонованому місці з різних видових точок. Крім того, члени ради висловили пропозицію щодо встановлення в сквері Третього тисячоліття сучасної малої архітектурної форми чи то скульптурної композиції не пов’язаної з трагічними подіями.
Під час обговорення було запропоновано розмістити такий пам’ятний знак в іншому форматі біля існуючого пам’ятника «Лубенцям – учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС» по вул. Монастирській, підтримавши єдність в увічненні подвигу ліквідаторів Лубенщини. За результатами голосування, ініціатору рекомендовано виконати нову концепцію пам’ятного знака та врахувати зауваження архітектурно-містобудівної ради щодо місця його розташування.
То що ми хочемо добитися справедливості у Києві, коли свої лубенські чиновники плюють в душі ще нині живим чорнобильцям-ліквідаторам. А 26 квітня лише пусті слова вдячності, які нічого не варті.
Шановні члени вищевказаної ради, ви що, соромитеся військових ліквідаторів і тому змушуєте їх ще пройти сім кіл пекла, але вже в своєму місті та мабуть і в обласному центрі.
Для чого приймати Рішення виконкому, щоб його ігнорувати.